Гродзеве
Гро́дзеве — село в Уманському районі. Населення — 757 людей.
| село Гродзеве | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Уманський район |
| Рада | Гродзівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71060070030092357 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 18 століття |
| Населення | 757 |
| Поштовий індекс | 20350 |
| Телефонний код | +380 4744 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′06″ пн. ш. 30°20′29″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
171 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Гродзеве, вул. Незалежності, 1 |
| Карта | |
  Гродзеве | |
 Гродзеве | |
| Мапа | |
| |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.[1]
Географія
Розташоване по обох берегах річки Уманки на старому автошляху Умань-Кропивницький, за 15 км від м. Умань. Кілька років тому в обхід села збудували нову магістраль державного значення «Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Знаменка», тим самим розвантаживши Гродзеве від надмірного транспортного потоку.
За селом проходить старий чумацький шлях.
Археологія
В археологічних відомостях Антоновича згадується на землях села 5 курганів. Залишки великого поселення черняхівської культури із залізоробним виробництвом.
Історія
Відоме з 18 століття. 1759 тут збудовано греко-католицьку церкву. У ХІХ столітті Гродзева Слобода, як і територія Уманського повіту Київської губернії, належала польському магнату графу Станіславу Потоцькому.
Внаслідок невдалого революційного виступу проти російського панування в Королівстві Польському спадкоємець Станіслава Потоцького та Софії Полоцької — Олександр втратив усі свої маєтності, у тому числі і Гродзеву Слободу. Конфісковані землі упродовж 1836—1857 знаходяться у розпорядженні Міністерства військових поселень Росії.
У процесі придушення польського повстанського руху греко-католицьку церкву у селі переосвячено на православну. Перехід під контроль Російської православної спричинив початок русифікації у цьому регіоні. Дотепер церква під контролем росіян з Московському патріархату.
З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим. 1929 у селі почали терор проти незалежних селян, який переріс у акцію Голодомору.
2014 року у селі встановлено пам'ятний знак на честь закатованих голодом односельців.[2]
Походження назви
Є кілька варіантів походження села: І. Походить від польського слова «родзинка», яке в українців має значення чогось прекрасного, гарного[джерело?]. ІІ. Назву села пов'язують з лісовим промисловцем, паном Гродзьом, який у пошуках густих лісів, для випалювання його на поташ, прибув у цю місцину. Для вирубки лісу він привіз із собою робітників Білоуса і Ткаченка, які й стали першими поселенцями.
Відомі люди
В селі народився Корчак Йосип Павлович (* 8 листопада 1914 — † 13 жовтня 1943) — герой СССР.[4];