Гротті
Гротті (давньоісл.-Hrotta) — меч Сіґурда (Зіґфріда), знайдений ним разом з іншими скарбами в лігві вбитого ним дракона Фафніра, згадується в «Старшій Едді», «Молодшій Едді» та «Сазі про Вьольсунґів».
Історія меча
Меч Гротті належав Грейдмарові; його син Фафнір, вбивши Грейдмара, взяв собі його Страхітливий Шолом та меч: «По тому Фафнір взяв шолом, який належав Грейдмарові, й одягнув собі на голову, — і це був Страхітливий Шолом — все живе лякалось, побачивши його, — й іще взяв меч Гротті»[1].
Після того, як Сіґурд вбив дракона Фафніра, а по тому й Реґіна, свого вихователя й брата Фафніра (випивши крові Фафніра, Сіґурд почав розуміти тварин та птахів, й синиці сказали йому, що Реґін збирається вбити його через скарб Фафніра), він вирушив до лігва змія, укріпленого залізом[2]. В лігві дракона Сіґурд знайшов скарби, серед яких були Страхітливий Шолом, золота кольчуга й меч Гротті: «Там Сіґурд знайшов дуже багато золота й сповним ним дві скрині. Там він узяв Страхітливий Шолом, золоту кольчугу, меч Гротті й багато скарбів й навантажив всім цим Ґрані»[3]; «Сіґурд знайшов там дуже багато золото й меч той Гротті, й там узяв він Страхітливий Шолом та золоту броню, й купу скарбів.»[4]
Назва меча
Ім'я Гротті (Hrotta) зазвичай порівнюється з іменем меча з «Беовульфа» — Грунтінґом (Hrunting).
Примітки
- «Молодша Едда», тут і далі — переклад Ілька Біленко-Шумахера (якщо іншого не зазначено).
- «Сіґурд поїхав слідом Фафніра в його лігво й знайшов його відкритими, й двері були залізними, й дверна рама теж. Залізними були також всі балки в будинкові, й будинок було закопано в землю» — «Старша Едда», «Мова Фафніра».
- «Старша Едда», «Мова Фафніра».
- «Сага про Вьольсунґів», глава 20.
Джерела
- Dillmann, François-Xavier. Notes de : Snorri Sturluson. L'Edda : récits de mythologie nordique. Trad. du vieil-islandais, intr. et annoté par François-Xavier Dillmann. Paris : Gallimard, 2003. (L'Aube des peuples). P. 202. ISBN 2-07-072114-0.