Беовульф

«Беовульф» — епічна поема. Благородний Беовульф — епічний герой, який зображує свою культуру, володіє великою військовою майстерністю і безсмертними чеснотами. Є й декілька інших елементів епічної поеми: піднесений тон і стиль, розтягнута оповідь, генеології, залучення надприродного (у формі чудовиськ, драконів і велетнів), чаклунство, морська подорож.[11]

Джон Рональд Руел Толкін стверджував, що «Беовульф» — елегія. Це героїко-елегійна поема; у якомусь сенсі перші 3136 рядків це прелюдія до поховальної пісні: «багаття погребне воздвигли для нього неабияке».[12]

Поема тривершинна: бій з Ґренделем, бій з його матір'ю, бій з драконом. Всі ці три епізоди пов'язані процесом наростання: кожного разу перемога здобувається все тяжче і тяжче.[13]Беовульф б'ються з Ґренделем як тан, з матір'ю Ґренделя як месник, а з драконом як король. Кожен бій символізує ще й певну частину тіла. У бою з Ґренделем увагу аккцентовано на відрубаній руці Ґренделя, у бою з матір'ю Ґренделя — на голові, адже Беовульф забирає відрубану голову матері. У битві Беовульфа з драконом увагу акцентовано на серці. Також наявна зміна стихій (земля, вода, повітря, вогонь).[14]

Давньоанглійську поезію складали та декламували скопи(придворні співаки-поети у варварських володарів). Перед тим як «Беовульфа» записали, поему протягом декількох століть переказувано з уст в уста. Доказом цього є те, що мова вже записаної версії містить не тільки західно-саксонські форми, а й анґлські, мерсіянські, кентські та нортумбрійські регіональні елементи.

Мова одночасно архаїчна та велична. Поема починається зі слова «Hwaet», староанглійського еквіваленту «давним-давно». Читач повертається у туманну минувшину, де історичні персонажі співіснують з чудовиськами та драконами. Інша головна особливість віршованих рядків є кенінґи — об'єднанні слова та фрази, що творять метафору. Фрази на позначення моря включають: «дорога лебедя», «ванна баклана» та «дорога кита».[8]

У поемі зустрічаємо багато казкових мотивів. Боротьба зі змієм чи драконом, що стереже скарб — поширена тема казок багатьох народів.

Прихід героя за власним бажанням на допомогу знедоленим, його суперечка з опонентом (обмін промовами між Беовульфом та Унфертом), випробування хоробрості (розповідь про змагання у плаванні Беовульфа і Брике), вручення йому чарівної зброї (меч Ґрунтінґ), порушення героєм заборони (Беовульф відбирає скарб, що над ним тяжіє прокляття, у поєдинку з драконом, помічник у єдиноборстві героя із ворогом (допомога Віґлафа) — все це елементи чарівної казки.[15]

Поетова прихильність до християнства невиразна, хоча ця релігія на час створення епосу було вже добре відома та поширена по Європі. Жоден із персонажів не згадує ні Христа, ні Діви Марії, ні Святого Духа, ні апостолів, ні святих.[16] Там ніхто не хреститься, не читає молитов перед боєм, не дякує Богу за перемогу. Натомість згадується Бог-творець, Отець Вседержитель, Каїн та Авель. Таким чином, наявний тільки матеріал Старого Заповіту.[17]

Беовульф — прибічник Гіґелака; визначний воїн; вирушає до Данії, щоб допомогти Гротґару подолати Ґренделя; також убиває матір Ґренделя; після смерті короля Гіґелака та його сина Геардреда править геатами протягом 50 років; у старості смертельно поранений під час бою з драконом.
Еджетеов — батько Беовульфа; одружився з Гретелевою дочкою; шурин Гіґелака; знайшов притулок у Гродґара (Данія), коли був вигнанцем.
Еовор — убив шведського короля Онґентеова; як нагороду, отримав дочку Гіґелака.
Геткін — син Гретеля; був випадково вбитий під час полювання своїм братом Геребеальдом; після смерті Гретеля разом з Гіґелаком став королем геатів; був убитий Онґентеовом у битві зі шведами.
Геребеальд — найстарший син Гретеля; вбив свого брата Геткіна під час полювання.
Гіґд — дружина Гіґелака.
Гіґелак — молодий король геатів; одружений з Гіґд; дядько Беовульфа і його владика; наймолодший з синів Гретеля; батько Геардреда; брат Геткіна та Геребеальда.
Гретель — батько Геребеальда, Геткіна, Гіґелака; одружив свою дочку з Еджетеовом; дід Беовульфа; король геатів.
Віґлаф — молодий воїн, що допоміг Беовульфу перемогти дракона.

Беов — син Скільда Скевінґа; батько Геальфдене; після смерті Скільда став королем Данії; правив довго, адже користувався великою популярністю.
Ешер — найближчий друг і вірний радник Гротґара; мати Ґренделя забрала його разом із відрубаною рукою свого сина, як помсту за його смерть.
Геальфдене — син Беова; батько Геороґара, Гротґара, Гальґа та Ірсе, яка була одружена з Онелою (шведським королем).
Гротґар — син Геальфдене; побудував Георот (найбільшу з коли-небудь зведених медових зал); після смерті свого брата Геороґара став королем Данії; допоміг батьку Беовульфа; привітно прийняв Беовульфа, коли той приїхав забити Ґренделя; батько Гретріка, Гротмунда, Фреавару.
Скільд Скевінґ — батько Беова; дід Геальфдене; прадід Гротґара; ще один популярний король Данії, який також правив довгенько.
Унферт — придворний Гротґара; радісно зустрічає Беовульфа, але боїться битися з Ґренделевою матір'ю; позичає свій меч (Грантінґ) Беовульфу, щоб той убив мати Ґренделя.
Веальгтеов — королева; дружина Гротґара.

Ґрендель. Ілюстрація Джозефа Реткліффа Скелтона, 1908 р.

Даґреф — убив Гіґелака, Беовульфового владику; у свою чергу був убитий Беовульфом.
Фінн — у поемі приклад поганої вдачі; без попередження він напав на людей своєї дружини, вбивши при цьому її сина та брата. Він пізніше був убитий своїми ворогами, з якими уклав мирний договір.
Ґрендель — потвора, яка нападає на Георот, вбиваючи воїнів Гротґара; убитий Беовульфом.
Матір Ґренделя — ще одна потвора; хоче помститися Беовульфу за смерть свого сина; тікає з Геороту, коли бачить, що програє сутичку, але забирає з собою руку Ґрендела (яку вішає на стіні як нагадування про його поразку) та Ешера, близького друга та радника Гротґара.
Оффа — король анґлів, що не хотів емігрувати до теперішньої Англії, а залишився на європейському материку.
Онела — молодший син Онґентеова; одружився з Геальфденевою дочкою; після смерті свого старшого брата став королем Швеції; напав на геатів, щоб убити Геардреда і двох його племінників, що були спадкоємцями шведського трону; після повернення на батьківщину дозволив Беовульфу володарювати на геатській землі; був убитий Беовульфом під час нападу на Швецію племінника, якому вдалось врятуватись.
Онґентеов — шведський король, що вбив геатського короля Геткіна та Гретелового сина; був убитий Гіґелаком; батько Онела.
Зіґмунд — переміг дракона і здобув скарб.
Векстан — батько Віґлафа; вбив старшого племінника Онела під час геатського нападу на Швецію.
Вульфґар — шведський принц, що служив данському королю Гротґару.