Грузія та Європейський Союз

Прапор Грузії перед Радою Європи

В Аджарії лідер Аслан Абашидзе був змушений подати у відставку в травні 2004 року після революції троянд. У лютому 2007 р. керівник європейської зовнішньої політики та безпеки Хав'єр Солана зазначив, що ЄС може направити свої війська до Грузії поряд з російськими силами.

Стара будівля парламенту в Тбілісі

У липні 2006 року Європейський Союз послався на останні події в зоні Південної Осетії та на Резолюцію парламенту Грузії щодо миротворчих сил, розташованих в зонах конфлікту, яка була прийнята 18 липня 2006 року таким чином:

Європейський Союз глибоко стурбований постійною напруженістю між Грузією та Росією та недавніми інцидентами в Південній Осетії, які не сприяють стабільності та свободі пересування. Європейський Союз особливо стурбований недавнім закриттям єдиного визнаного перетину кордону між Грузією та Російською Федерацією. Європейський Союз наголошує на важливості забезпечення свободи пересування товарів і людей, зокрема шляхом збереження відкритого кордону в Земо Ларсі. —[5]

Після війни в Південній Осетії 2008 року в Грузію була надіслана місія ЄС з моніторингу припинення вогню (EUMM) для моніторингу виведення російських військ із «зон безпеки», створених Росією навколо Південної Осетії та Абхазії. Місія розпочалася 1 жовтня 2008 р.[6] і була продовжена ЄС у липні 2009 р. на один рік, тоді як ЄС висловив занепокоєння тим, що Росія заважає іншим спостерігачам працювати там. Росією 15 червня 2009 р.[7]

2 жовтня 2006 року було опубліковано спільну заяву щодо узгодженого тексту Плану дій Грузія-Європейський Союз в рамках Європейської політики сусідства (ЄПС). План дій був офіційно затверджений на засіданні Ради співробітництва ЄС та Грузії 14 листопада 2006 року в Брюсселі.[8]

Після війни в Південній Осетії в 2008 році зближення Грузії і ЄС помітно сповільнилось. Саакашвілі звинуватив Європейський союз в тому, що Спільнота не сприймала всерйоз і ніяк не реагувала на його попередження з приводу концентрації російських військ на кордонах з Грузією. 15 вересня 2008 Європейський союз прийняв рішення відправити в район збройного конфлікту з грузинської сторони групу спостерігачів за дотриманням умов перемир'я і припинення вогню . Двома тижнями пізніше почалася оперативна фаза Місії спостерігачів Європейського союзу (European Union Monitoring Mission (EUMM) в Грузії. На Кавказ були відправлені 200 спостерігачів ЄС з 22 держав Співтовариства .

Незважаючи на те, що військовий конфлікт між Грузією і Росією відсунув можливий вступ цієї країни в Європейське Співтовариство в невизначене майбутнє, ЄС як і раніше продовжує зміцнювати відносини з цією державою . Так, в 2009 році Брюссель з цією метою створює програму Східне партнерство, призначену для надання допомоги Грузії і п'яти іншим колишнім радянським республікам .

У травні 2010 року глава представництва Євросоюзу в Росії Фернандо Валенсуела заявив, що в осяжній перспективі приєднання Грузії до Євросоюзу не буде.

У липні 2010 року в Батумі стартували переговори представників ЄС і Грузії з приводу укладення двосторонньої угоди про асоціацію. Більш того, Євросоюз і Грузія створюють зону вільної торгівлі, так більше чверті зовнішньої торгівлі Тбілісі вже припадає на ЄС. За оцінками Брюсселя, нова угода забезпечить приріст економіки Грузії на 4,3 % на рік.

Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2013 році перед Грузією відкривається більш реальна можливість стати повноцінним членом Європейського Союзу. Як заявив на підписанні голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, «…ми відчиняємо двері нашим майбутнім членам»[9].

У лютому 2012 року EUMM патрулює прикордонну лінію адміністрації Південної Осетії на броньованих позашляховиках.

Для зміцнення своїх стосунків ЄС та Грузія розпочали переговори про Угоду про асоціацію (УА) та про глибоку та всеосяжну угоду про вільну торгівлю. У листопаді 2012 р. комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив, що переговори про УА можуть бути завершені до листопада 2013 р. У лютому 2013 р. Тамар Беручачвілі, заступник державного міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії, заявила, що Грузія не планувала приєднуватися до Митного союзу Білорусі, Казахстану та Росії, що Фюле попередив, що Україна буде несумісною з домовленостями з ЄС. Церемонія парафування УА міністром закордонних справ Грузії Майєю Панджикідзе та Верховним представником ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон відбулася на саміті Східного партнерства 29 листопада 2013 р. Вона була офіційно підписана 27 червня 2014 р.[10] для ратифікації ЄС, Євратом, їхні держави-члени та Грузія. Також була підписана друга угода, що регулює участь країни в операціях ЄС щодо врегулювання криз.[11]

Угода про асоціацію, значна частина якої тимчасово набула чинності у вересні, була повністю ратифікована Грузією та усіма країнами-членами ЄС. 18 грудня 2014 року Європейський парламент затвердив Угоду про асоціацію. Члени парламенту підтримали договір 490 голосами «проти» проти 76 проти, 57 утрималися.[12] Угода набула чинності 1 липня 2016 року.[13]

У червні 2012 року ЄС та Грузія розпочали діалог щодо лібералізації візового режиму, щоб дозволити безвізові поїздки громадян Грузії до Європейського Союзу. Мета переговорів полягала в тому, щоб до кінця року запровадити План дій щодо лібералізації візового режиму. План дій був доставлений до Грузії 25 лютого 2013 року. Новий проєкт «Посилення спроможності уряду Грузії в галузі управління кордонами та регулювання міграції», започаткований у Тбілісі Представництвом ЄС у Грузії, буде реалізований Міжнародною організацією з питань міграції (МОМ) та Міжнародного центру з розвитку міграційної політики (ICMPD), зазначила представництво ЄС у Грузії у своїй заяві від 24 січня 2014 року. Таким чином, Грузія зробить ще один крок до безвізу до Шенгенської зони через ЄС фінансується проєкт, який допоможе збільшити спроможність влади Грузії у галузі інтегрованого управління кордонами та міграції. У грудні 2015 року Комісія опублікувала звіт про прогрес, в якому було встановлено, що Грузія відповідає всім умовам для надання громадянам безвізу до Шенгенської зони. Європейська комісія офіційно запропонувала Грузії надати безвізові поїздки в березні 2016 року. Комітет постійних представників схвалив у жовтні 2016 року, а Європарламент затвердив її у лютому 2017 року. 8 березня 2017 року Офіційний журнал ЄС опублікував законодавство дозволяючи грузинам, які мають біометричні паспорти, подорожувати до Шенгенської зони безвізово. Закон набрав чинності 28 березня 2017 року, дозволяючи громадянам Грузії короткочасно їздити до більшості країн-членів ЄС без візи.[14]