Грінч (персонаж)

Грінч являє собою покритого зеленою шерстю гуманоїда, що живе в самоті на вершині гори, звідки він спостерігає за веселими жителями казкового містечка Хтовськ. Він зневажає різдвяний сезон і передсвяткову метушню; більш того, його дратує щастя інших, оскільки сам Грінч отримує задоволення від того, що псує всім настрій. Однак Грінч не відчуває себе самотнім, завдяки Максу, його собаці. Напередодні Різдва, переодягнувшись у костюм Санта-Клауса, він пробирається в будинки жителів Хтовська, щоб вкрасти їх святкові прикраси і подарунки.

На всіляких малюнках він зображується як жорстокий і злий персонаж. Як в мультсеріалі, так і художньому фільмі 2000 року, Грінч демонструє свою нелюдську силу, коли зупиняє сани, навантажені подарунками, причому перестрибнувши зі скелі, піднімає їх над головою.

Беручи до уваги зовсім не святковий настрій персонажа, на додачу до його перевтілення в різдвяний ранок, критики відзначали схожість Грінча з Ебенезером Скруджем з повісті Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня» 1843 року[1][2]. Кардіолог Девід Кас навіть припустив, що серце Грінча, що стрімко збільшилося в розмірах в кінці історії, має загальну фізіологію з бірманським пітоном[3].

Ім'я персонажа вперше згадується в поемі з 32 рядків під назвою The Hoobub and the Grinch[4], опублікованій в травневому номері журналу Redbook 1955 року. Проте повноцінним дебютом персонажа вважається книга видавництва Random House 1957 року «Як Грінч вкрав Різдво», написана і проілюстрована Доктором Сьюзом. Через десять років, у 1966 році, режисер Чак Джонс адаптував історію Сьюза у формат телевізійного шоу з такою ж назвою. У мультфільмі Джонса прозвучала виконана Турлом Равенскрофтом пісня «You're a Mean One, Mr. Grinch», просто тому що Борис Карлофф, який озвучив Грінча і виступив як оповідач, не міг співати.

Сьюз задовольнив прохання читачів, які бажали продовження історії, і написав сценарій до мультфільму, що вийшов в 1977 році «Хелловін — ніч Грінча», який також є приквелом до подій оригінального мультфільму 1966 року. Після узгодження з Marvel Productions у 1982 році був випущений анімаційний музичний фільм «Грінч проти Кота в капелюсі» за участю Кота в капелюсі в якості одного з головних героїв. Хоча обидва фільми не були настільки популярними в прокаті, як оригінальні твори, але тим не менше отримали премію «Еммі». У 1996 році канал Nick Jr. запустив в ефір кілька епізодів телевізійного шоу The Wubbulous World of Dr. Seuss, причому Грінч вперше для себе опинився лялькою[5].

Комедійний фільм 2000 року, заснований на історії режисера Рона Ховарда, в якому Джим Керрі зіграв роль Грінча, мав великий фінансовий успіх[6], хоча і отримав безліч змішаних рецензій, зокрема, його рейтинг від Rotten Tomatoes склав 53 %[7]. В фільмі розкривається дитинство Грінча і причина, чому він став ненавидіти Різдво, тоді як в оригінальній книзі не було ніякої передісторії і пояснення його ненависті до свята. У тому ж році на декількох ігрових платформах, включаючи персональний комп'ютер, була випущена гра під назвою просто The Grinch. У 2007 році була випущена версія для Nintendo DS, що отримала повну назву фільму.

Крім того, Грінч є другорядним персонажем у Seussical, кросовері між розповідями Доктора Сьюза.

До кінця 2018 року від компанії Illumination вийшов повнометражний мультфільм під простою назвою «Грінч»[8]. Головного героя озвучив Бенедикт Камбербетч[9]. В історії мультфільму характер Грінч був злегка змінений і він став ввічливим до всіх живих істот, включаючи свою собаку Макса.

Доброзичливий Грінч позує біля святкової ялинки

З моменту появи, Грінч став символом святкування в низці зимових свят, незважаючи на свою ненависть до Різдва. За роки його образ поширився серед всіляких споживчих товарів, включаючи різдвяні прикраси, плюшеві ляльки і різні предмети одягу[10]. Сварливий, не святковий дух персонажа сприяв тому, що за людиною, що не любить Різдво[11][12], або ж володіє грубим і жадібним характером, закріплювалося прізвисько «Грінч»[13][14]. У 2002 році TV Guide вказав Грінча 5-м серед «50 найбільших мультяшних персонажів усіх часів».

• Christopher R. Fee, Jeffrey B. Webb. American Myths, Legends, and Tall Tales: An Encyclopedia of American Folklore. — ABC-CLIO, 2016. — Т. 3. — 1160 p. — ISBN 1-61069-568-2., ISBN 978-1-61069-568-8.

• Don Markstein's Toonopedia: The Grinch(англ.)