Губельці

Гу́бельці — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 477 осіб. Орган місцевого самоврядування — Волицька сільська рада (село Волиця).

село Губельці
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський
Рада Волицька сільська рада
Основні дані
Засноване 1593
Населення 477
Площа 1,9 км²
Густота населення 251,05 осіб/км²
Поштовий індекс 30071
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°23′41″ пн. ш. 26°52′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 219 м
Місцева влада
Адреса ради 30071, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Волиця
Карта
Губельці
Губельці
Мапа

Географія

Селом протікає річка Безіменна, права притока Жарихи.

Історія
Губельці на мапі 1867 року

В кінці 19 століття в селі 100 будинків і 551 житель Належало до ключа маєтків князів Сангушків в Славуті.

Під час Голодомору померло 35 чоловік.

22 січня 1943 року в Губельцях німецькими військами було розстріляно 12 сімей — 53 мирних жителі.

Символіка

Затверджена 15 вересня 2015 р. рiшенням № 2/2015 LVII сесії сільської ради IV скликання.

Герб

Щит поділений срібним нитяним вилоподібним хрестом. На верхній лазуровій частині злітає срібний голуб. На другій зеленій срібна сироїжка («губа»). На третій зеленій золотий дубовий листок. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «Губельці».

Голуб — символ церкви Святого Духа, що будується в селі. Срібна сироїжка — «губа», що росте в лісі — символ назви села. Дуб в геральдиці — символ сили і мужності. Корона означає статус населеного пункту.

Прапор

Квадратне полотнище складається з двох рівношироких вертикальних смуг, на жовтій від древка червоний птах Фенікс, вільна смуга — зелена. Птах Фенікс — символ відродження села, яке було спалене в роки Другої Світової війни

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 518 осіб, з яких 254 чоловіки та 264 жінки[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 476 осіб[2].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 381 особа, у тому числі дітей дошкільного віку — 22, шкільного віку -64, громадян пенсійного віку — 106, працюючих громадян — 90.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

МоваВідсоток
українська 99,79 %
російська 0,21 %

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.