Губно-зубний апроксимант

Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

ʋ
Номер МФА 150
Кодування
HTML (decimal) ʋ
Юнікод (hex) U+028B
X-SAMPA P or v\
Кіршенбаум r<lbd>
Брайль

Шаблон:Braille cell/core

Шаблон:Braille cell/core
Звучання
джерело · допомога

Назва
  • Губно-зубний апроксимант
  • Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
  • Дзвінкий губно-зубний апроксимант
  • Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант

Властивості

Властивості «губно-зубного апроксиманта»:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
вірменська (східна[1])ոսկի[ʋɔski]золото
гавайськаwikiwiki [ʋikiʋiki]швидкоІнша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика
гіндіवरुण[ʋəruɳ]ВарунаДив. фонетика гінді
гуараніavañe'ẽ[ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ]гуараніОпозиція /w/ і /ɰ/
данська[2]véd' [ʋe̝ːˀð̠˕ˠ]знаєДив. данська фонетика
маратхіवजन[ʋə(d)zən]вагаДив. фонетика маратхі
німецькаwas[ʋas]що?Див. німецька фонетика
норвезька[3][4]venn[ʋɛ̝nː]другІнша реалізація — [v][4][5]. Див. норвезька фонетика
пенджабськаਵਾਲ[ʋäːl]волосся
сербськацврчак[t͡sʋř̩ːt͡ʃak]цвіркунІнша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика
словенська[6]veter[ˈʋéːtər]вітерІнший запис — [v][7][8]. Див. словенська фонетика
українськавітер[ˈʋi.t̪ɛ̝r]—Див. українська фонетика
фінськаvauva[ˈʋɑuʋːɑ]дитинаДив. фінська фонетика
шведськаvän[ʋɛn]другДив. шведська фонетика

Примітки
  1. Dum-Tragut (2009:20)
  2. Basbøll (2005:62)
  3. Kristoffersen (2000:22 and 25)
  4. Vanvik (1979:41)
  5. Kristoffersen (2000:74)
  6. Šuštaršič, Komar & Petek (1999:136)
  7. Priestley (2002:394)
  8. Greenberg (2006:18)

Джерела
  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999). Urban Voices. Arnold.
  • Greenberg, Mark L. (2006). A Short Reference Grammar of Standard Slovene. Kansas: University of Kansas.
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5.
  • Mesthrie, Rajend (2004). Indian South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 953–963. ISBN 3-11-017532-0.
  • Priestley, T.M.S. (2002). Slovene. У Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. The Slavonic Languages. London: Routledge. с. 388–451. ISBN 0-415-28078-8.
  • Saborit Vilar, Josep (2009). Millorem la pronúncia. Acadèmia Valenciana de la Llengua.
  • Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999). Slovene. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 135–139. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874.
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.