Гуго I (король Кіпру)

Гуго I (фр. Hugues; 1194 10 січня 1218) король Кіпру (12051218).

Гуго I
Прапор
3-й Король Кіпру
1 квітня 1205  10 січня 1218
Попередник: Аморі
Наступник: Генріх I
 
Народження: 1193
Смерть: 10 січня 1218
Триполі
Поховання: Триполі
Рід: Лузіньяни
Батько: Аморі (король Кіпру)
Мати: Eschive d'Ibelind
Шлюб: Alice of Champagned
Діти: Isabella of Cyprusd, Mary of Lusignan, Countess of Brienned[1] і Генріх I[1]

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Регентство

Походив з династії Лузіньянів. Син Аморі I, короля Кіпру та Єрусалиму, й Ешиви Ібелін. В 11 років залишився сиротою. При ньому було призначено регента Готьє де Монбельяра. Останній впроваджував політику на зміцнення союз із Єрусалимським королівством з огляду на небезпеку з боку султанів Айюбідів. У 1206–1207 роках спробував захистити місто Анталію, що належало Альдобрандіні, від армії сельджуків Румського султанату на чолі із Килич Арсланом I. Проте цей похід виявився невдалим. В подальшому де Монбельяр проводив обережну зовнішню політику. У зовнішній політиці думав лише про власне збагачення, поповнення статків, можливості здерти якийсь луп.

Король

У 1210 році Гуго I отримав усю повноту влади, відразу відсторонив Готьє де Монбельяра від посад, змусив його втікати до Палестини, конфіскував його майно. Для посилення захисту Кіпру та зміцнення католицтва на острові Гуго I запросив лицарів орденів тамплієрів та госпітальєрів. У 1213 році втрутився у конфлікт архієпископа Нікосії з латинським патріархом щодо збереження незалежності місцевої церкви. Зрештою в цьому він досяг успіху.

У 1217–1218 роках брав участь у П'ятому хрестовому поході разом з Андрієм II Арпадом, королем Угорщини та Іоанном Брієном.

10 січня 1218 року король Гуго I помер у Триполі (сучасний Ліван).

Родина

Дружина — Аліса Шампанська

Діти:

  • Марія (1215–1252), дружина Готьє IV, графа Брієна та Яффи
  • Ізабела (1216–1264), дружина Генріха Антіохійського
  • Генріх (1217–1253), король Кіпру у 12181253 роках

Джерела

  • René Grousset, L'Empire du Levant : Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p.
  1. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.