Гук Лідія Ларіонівна
Гук Лідія (28 жовтня 1938, Сенча, Лохвицький район, Полтавська область — 14 липня 2011, Скадовськ) — лікарка, екологиня, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.
Життєпис
У 1960-х роках навчаючись у Київському медичному інституті, входила до неформального гуртка студентської молоді, яка виступала за українське національне відродження. Працювала санітарним лікарем СЕС міста Скадовськ. Послідовно відстоювала право викладання предметів у вишах українською мовою. Підписалася під вимогою відкритого суду над заарештованим у серпні 1965 р. студентом Ярославом Гавричем. Брала участь у зборі коштів на пам'ятник Василеві Симоненку. Щороку брала участь у вшануванні пам'яті Т. Г. Шевченка 22 травня.
Розповсюджувала літературу самвидаву. У лютому 1972 КДБ провів обшук і вилучив 2 мішки літератури. 9 грудня 1972 року заарештована і 9 лютого 1973 року засуджена Херсонським обласним судом за «зведення наклепів на радянський державний і суспільний лад» на 1 рік таборів загального режиму.
Унаслідок численних зборів, мітингів 1988 разом з лікарем О. Білинською ініціювала створення екологічного товариства «Джарилгач». Посприяла наданню Скадововській медичній зоні статусу курорту загально-державного значення. З 1989 р. брала участь у створенні Народного Руху України.
Джерела
- Свобода (газета), 29 липня 2011 р. С. 22.
- В. В. Овсієнко. Гук Лідія Ларіонівна. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.. Процитовано 29.11.2018.