Сенча

Сенча́ — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. За статистичними даними за 2001 рік населення становить 3037 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сенчанська сільська рада.

село Сенча
Герб Сенчі (1767)
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада Сенчанська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53060290010082589
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 989
Населення 3037
Площа 95,312 км²
Густота населення 31,86 осіб/км²
Поштовий індекс 37254
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 146 м
Найближча залізнична станція Лохвиця
Відстань до
залізничної станції		 15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Сенча
Карта
Сенча
Сенча
Мапа

 Сенча у Вікісховищі

Географія

Село Сенча знаходиться по обидва береги річки Сула. Вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Христанівка, нижче за течією на відстані 2 км розташовано село Лука. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія

Давня історія

989 рік — вважається датою заснування поселення.

Згадується у Никонівському літописі під 1123 роком як містечко Синелиць[1](Синець).

За 2 км на південний схід від Сенчі, на острові (Самсонів острів), утвореному руслом річки Сула і її старицею, округле (діаметр 50 м) городище. Поселення розташоване в західній частині острова і обнесене кільцевим валом (висота 2 м) і ровом (ширина 8 м). Зі східного боку зберігся в'їзд. З півночі і північносходу до городища примикає відкрите село, що займає лісову поляну протяжністю 300 м. Пам'ятник неодноразово досліджувався археологами. Найбільші розкопки проведені А. Песковой. Культурний шар (до 1 м) містить відкладення сірок. I тис. н. е. і староруського (XII—XIII ст.) часів. Швидше за все, саме тут знаходився староруський Синець, згаданий в Списку руських (українських) міст наприкінці XIV століття.

Козацький період

Сформувалася як військовий та адміністративний підрозділ наприкінці 1648 року у складі Лубенського полку. Після його ліквідації за Зборівською угодою у жовтні 1649 року включена до Миргородського полку і була його адміністративною одиницею до жовтня 1658 pоку, коли реформою Івана Виговського повернута у склад Лубенського полку. Відтак була під юрисдикцією останнього у 1658—1782 pоках. Протягом 1764—1782 pоків складалася з двох сотень. Ліквідована царським указом про запровадження намісництв на Лівобережній Україні. Територія сотні увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва. Сотенним центром стало містечко Сенча

З кінця XVII століття і до початку XX століття село було відоме своїми великими ярмарками.

Період Російської імперії

Село було центром Сенчанської волості Лохвицького повіту.

Земська трикомплектна школа за проектом О. Сластіона

Сучасність
Пам'ятний знак жертвам Голодомору. Сенча, колишнє с. Засулля

У 1923—1931 та 1935—1962 роках Сенча була центром Сенчанського району. Район сформований у складі Лубенської округи Полтавської губернії. З 1935 року — у складі Харківської області, з 1937 року у складі Полтавської області.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 281 мешканця села[2].

Економіка

Село відоме своїми родовищами газу, зокрема тут знаходиться «Сенчанський газопереробний завод». В межах Сенчанської сільської ради знаходиться 98 свердловин із 114 у Лохвицькому районі. Газодобуна промисловість стала причиною екологічного лиха в Сенчі і околиці[3][4][5].

Також на території села побудований завод з виробництва цегли.

ТОВ «Сенча» має в обробітку 3 тис. га землі. Займається рослинництвом (озима пшениця, соняшник, кукурудза, соя, гречка, просо та інші, тваринництвом, утримує 5 тис. голів птиці: курей-несучок, індиків, гусей. Має елеватор, комбікормовий завод, молочний цех, хлібопекарню[6].

Об'єкти соціальної сфери
  • Сенчанська сільська рада
  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Музична школа.
  • Клуб.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Спорт

Село Сенча відоме в Лохвицькому районі та області своїми спортивними досягненнями в спортивному орієнтуванні (спортивний туризм), волейболі та футболі, зокрема 2011 року був створений аматорський футбольний клуб «Сенча» котрий змагається в районній лізі даного виду спорту.

Цікаві факти

Герб села Сенчі містить в собі символи трьох головних світових релігій: Хрест (в центрі) — символ Християнства, Півмісяць (ліворуч внизу) — символ Ісламу, та Зірка Давида (праворуч внизу) — символ юдаїзму.

Відомі люди
  • Гармаш Олександр Андрійович[7] — український радянський науковець у галузі технології будівельного виробництва (обґрунтував теорію будівельного виробництва, теорію ліквідації сезонності у будівництві).
  • Піроцький Федір Аполлонович — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
  • Гук Лідія Ларіонівна — лікар, еколог, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.

Примітки
  1. Библиотека Якова Кротова
  2. Сенча. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  3. Трагедія Сенчі
  4. Сенча — зона екологічного лиха
  5. Мешканці Сенчі на Полтавщині вимагають визнати їхню територію — зоною надзвичайної екологічної ситуації
  6. Полтавське господарство збудує приміщення на 500 корів
  7. Списокъ студентовъ, вольнослушательницъ и постороннихъ слушателей политехническаго института Императора Александра II въ Кіевь на 1915 — 1916 академическій годъ. — Кіевъ. — 1915. — С.41.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.