Гула Надія Максимівна

Народилася 12 червня 1936 року в Києві в родині біохіміків Максима Федотовича Гулого (1905—2007) та Марії Андріївни Коломійченко (1909—1995).

У 1959 році з відзнакою закінчила лікувальний факультет Київського медичного інституту, а в 1962 році закінчила аспірантуру кафедри біохімії і там таки захистила кандидатську дисертацію з біохімії вітамінів.

Перейшовши працювати в Інститут ендокринології та обміну речовин, у 1975 році Н. М. Гула захистила докторську дисертацію.

З 1975 року й дотепер Надія Максимівна працює в Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, де пройшла шлях від старшого наукового співробітника до керівника відділу біохімії ліпідів (1992).[1]

Н. М. Гула — автор близько 250  наукових праць, серед яких фундаментальні дослідження. Вона підготувала 2 докторів і 16 кандидатів наук.

• Нагороджена орденом Княгині Ольги (2000) і медаллю Міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна» (2006).
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки ([2010]).
• Працювала членом експертної ради ВАК України, експертної ради Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, головою Київського відділення Українського біохімічного товариства, членом редколегії «Журналу АМН України» та «Українського біохімічного журналу».

• «На початку шляху» /Сайт НАН України, 24.09.2020/

• Гула Надія Максимівна, член-кореспондент НАН и АМН України (Київ) — наукова біографія (укр.) )
• Члену-кореспонденту АМН України Н. М. Гулій — 70 років ^{[недоступне посилання з Червень 2018]} (укр.) )
• Гула Надія Максимівна | Бібліотека науки і техніки^{[недоступне посилання з серпня 2019]}