Гулий Максим Федотович
Гулий Максим Федотович | |
---|---|
| |
Народився |
3 березня 1905 Нова Басань, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер |
23 травня 2007 (102 роки) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна |
Діяльність | біохімік |
Alma mater | Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут |
Заклад | Національний університет біоресурсів і природокористування України і Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України |
Ступінь | доктор біологічних наук |
Аспіранти, докторанти | Мельничук Дмитро Олексійович |
Членство | Академія наук СРСР |
У шлюбі з | Коломійченко Марія Андріївна |
Діти | Гула Надія Максимівна |
Нагороди |
Гу́лий Максим Федотович — (3 березня 1905, Нова Басань — 23 травня 2007, Київ) — український біохімік.
Чоловік М. Коломійченко, батько Н. Гулої, дід Максима Стріхи. Доктор біологічних наук (1942), професор (1945), академік АН УРСР (1957; 1958—1962 — її віце-президент). Заслужений діяч наук УРСР (1956). Сталінська премія (1952), Державні премії УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1985), премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1974). Герой України (2005). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2000). Державні нагороди СРСР.
Біографія
Народився 18 лютого (3 березня) 1905 року в селі Новій Басані (нині Бобровицького району, Чернігівської області). В 1929 році закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. Від 1932 року — в Інституті біохімії НАН України (Київ): 1950—1988 — завідувач відділу біосинтезу і біологічних властивостей білків, 1972—1977 — директор, від 1988 — радник при дирекції; водночас 1944—1971 — завідувач кафедри біохімії Української сільськогосподарської академії (Київ). Був президентом Українського біохімічного товариства (1976—1987; від 1992 — його почесний президент). Досліджував проблеми сучасного функціонування біохімії та молекулярної біології, пов'язані з регуляцією біосинтезу білків, ліпідів та вуглеводів; структуру та властивості білків; функції та метаболічне значення реакцій трикарбонового циклу; роль вуглекислоти в анаболічних процесах у гетеротрофних організмів. Результати цих робіт лягли в основу створення нових ліків, що знайшли застосування у гематологічних, хірургічних та наркологічних клініках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Автор «Спогадів» (опублікованих у журналі «Сучасність», 2006, № 4), які охоплюють широку панораму українського життя 20 століття.
Помер в Києві 23 травня 2007 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Праці
- Хімізм біологічного окислення і синтезу жирів та проблема підвищення жирномолочності. К., 1959;
- Биохимия жирового обмена. К., 1961;
- Биосинтез белка. К., 1963;
- Основные метаболические циклы. К., 1968;
- Природа и биологическое значение некоторых метаболических приспособительных реакций организмов. К., 1977;
- Роль углекислоты в регуляции обмена веществ у гетеротрофных организмов. К., 1978 (співавт.);
- О некоторых проблемах биохимии. К. 1997;
- Про метаболічні порушення в організмі тварин при алкогольних інтоксикаціях // Архів психіатрії. 2001. № 4 (співавт.);
- Вплив форміату на обмін амінокислот // УБЖ. 2002. Т. 74, № 4а (співавт.)
Література
- Максим Федотович Гулий // УБЖ. 1965. Т. 37, № 3;
- Сильченко В. Довга осінь патріарха // Вісн. НАН України. 2000. № 2;
- Академік Максим Федотович Гулий: До 100-річчя від дня народж. К., 2005;
- Стріха М. Портрет Дідуся в інтер'єрі сторіччя // Сучасність. 2005. № 12;
- «Не мислю життя без науки…» (академіку НАН України М. Ф. Гулому — 100 р.) // Вісн. НАН України. 2005. № 3.
Посилання
- Гулий Максим Федотович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Гулий Максим Федотович