Гульєльмо Габетто

У дорослому футболі дебютував 1934 року виступами за команду клубу «Ювентус», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 164 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Ювентуса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,52 голу за гру першості. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії.

1941 року перейшов до складу іншого туринського клубу, «Торіно», з яким в сезоні 1942–43 зробив «дубль», перемігши і в чемпіонаті Італії, і в розіграші Кубка країни.

Після відновлення футбольних змагань у повоєнній Італії домінування «Торіно» на футбольних полях країни продовжилося, команда здобула перемогу у змішаному сезоні 1945–46. Згодом туринцям не було рівних і у двох наступних сезонах італійського вищого дивізіону, і за нею закріпилося ім'я Великий «Торіно».

Свій останній, шостий, титул чемпіона Італії в сезоні 1948–49 Габетто отримав вже посмертно — 4 травня 1949 року команда трагічно загинула в авіакатастрофі на горі Суперга неподалік Турина. До кінця першості лишалося 4 тури, «Торіно» очолював турнірну таблицю, і всі загиблі гравці клубу посмертно отримали чемпіонський титул після того, як гравці молодіжної команди клубу, що догравали сезон в Серії A, виграли в усіх чотирьох останніх матчах першості. Варто зазначити, що їх суперники («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» та «Фіорентина») у цих матчах з поваги до загиблих чемпіонів також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів.

1942 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, але значною мірою припала на Другу світову війну, провів у формі головної команди країни лише 6 матчів, забивши 5 голів.