Гуляк Володимир Костянтинович

Володимир Гуляк народився 1912 року в селі Жизномирі (Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Бучацька міська громада, Чортківський район, Тернопільська область) в селянській сім'ї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла (нар. 1910), Володимира (нар. 1912) і Юліана. Мати вийшла заміж вдруге за Степана Гаврилюка і в сім'ї народилося ще троє дітей: Ольга (нар. 1924), Іван та Марія. Родина володіла 25-ма моргами поля і 5-ма — лісу.

Член ОУН, політв'язень польських тюрем, зокрема з 1938 по вересень 1939. Займав посаду окружного провідника Чортківщини.

Напередодні Нового року разом з братом Іваном (псевдо «Орлик») заквартирували у криївці в ґазди Василика. Сподіваючись, що енкаведистів не буде, вийшли до хати. Вранці почалась облава, Володимир зміг вибратися на волю, побіг на город, однак за 100 м до яру його «скосила» ворожа куля — «Варнак» загинув у бою з військами НКВС 1 січня 1941 року в рідному селі. Тіло більшовики саньми вивезли до Бучача. Мати просила віддати його для поховання, однак почула звинувачення у вихованні «бандита» та відповідь, що енкаведисти самі його поховають.[1]

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

• Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5.
• Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

• Перша зв'язкова. Спогади Матковської Марії.