Гумешевський рудник
Гумешевський рудник — одна з старовинних копалень, яка належить до так званих Чудських копалень у Росії.
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Росія,  Російська імперія і  СРСР |
|---|---|
| Розташування | Полевський міський округ |
| 56°27′57″ пн. ш. 60°11′31″ сх. д. | |
| Галузь | Кольорова металургія |
| Корисні копалини | мідь і малахіт |
| Рік будівництва | 1709 |
| Рік закриття | 1994 |
| Технологічні характеристики | |
| Тип | мідний рудникd |
| Запаси | |
  Гумешевський рудник  Гумешевський рудник 
| |
Одним із найбільш показових об'єктів «чудської» діяльності на Середньому Уралі був Гумешевський рудник (поблизу м. Полевський, Росія). Місцевий ландшафт — це невисокі, покриті лісом узгір'я з виходами на поверхню відслонених скельних масивів . З середини II тис. до Р. Х. тут розробляли потужну зону окиснених мідних руд товщиною до 35 м. Давні виробки, здебільшого штольні, підтримували за допомогою дерев'яного кріплення. Розкопуючи давні зруйновані виробки виявили рештки тіл загиблих гірників, численні мідні, кам'яні й дерев'яні знаряддя праці (кайла, молоти, лопати), шкіряні сумки для транспортування руди, рукавиці тощо.
Руду плавили поблизу рудника на горі Думній висотою 409 м, де виявлено залишки давніх печей, мідні шлаки, фрагменти кераміки. За реконструкцією археологів металургійний комплекс на горі Думній був обнесений високим земельним валом з дерев'яним частоколом. Огороджена промислова ділянка не мала рослинності, її поверхню вкривали подрібнена гірська порода, шлаки, мідні виливи. Тут розташовувались прості житла гірників-металургів, а з боку південного валу був споруджений шерег плавилень. Одночасно зі збагаченням руд і витопленням металу на промисловій ділянці виготовляли мідні вироби, зокрема наконечники для стріл. Залишки давнього металу на горі Думній були такі великі, що збудований у ХVIII ст. мідний завод деякий час працював за рахунок переплавлення цього брухту.
Свідченням небезпечної та важкої праці уральських гірників стали до-слідження концентрації шкідливих елементів у рештках мідеплавильного ви-робництва на горі Думній. Їх концентрація виявилася надзвичайно високою. Навіть нині, коли минуло майже три тисячоліття, висаджені на промисловій ділянці в завезену землю дерева гинуть, хоча за межами ділянки — нормально ростуть.
Гумешевське мідне родовище було знов «відкрите» 1702 р. Протягом ХVIII — ХIХ ст. тут діяло понад 200 копалень, які дали майже 1,5 млн т сортованої руди (17 тис. т міді). 1798 р. на Гумешевському руднику була впроваджена перша на Уралі парова машина. Крім витоплення міді, рудник уславився видобутком найкращого в світі малахіту (ним оздоблені Ермітаж, Ісаакіївський собор, Версальський палац). Цікаво, що розробка й торгівля гумешевським малахітом здійснювалась ще в давні часи. В одному з донських поселень II тис. до Р. Х. було знайдено чималий кусок малахіту, котрий був ідентифікований сучасними науковими методами як зразок гумешевського малахіту. Яскравим прикладом великих брил цього каменю (одночасно — доброї мідної руди) є славетний експонат вагою понад 1,5 т, що зберігається в Гірничому музеї в Санкт-Петербурзі . Гумешевський рудник був прославлений в «Уральських сказах» П. Бажова, дія в більшості з яких відбувається саме в Гумешках.