Кольорова металургія

Кольоро́ва металу́ргія (англ. non-ferrous metallurgy; нім. NE-Metallurgie f, Buntmetallurgie f, Metallhüttenwesen n, Nichteisenhüttenwesen n, Nichteisenmetallurgie f) — галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів. Основні види продукції кольорової металургії — руди, концентрати, метали і сплави кольорових металів, порошки, хім. сполуки кольорових металів, вироби з кольорових металів і сплавів тощо; попутна продукція — мінеральні добрива, будівельні матеріали та інш.

Провідні позиції за запасами сировини кольорової металургії займають: Ґвінея (боксити), Канада (цинк, вольфрам), США (молібден), Австрія (свинець), ПАР (золото), Мексика (срібло), Конго (кобальт), Болівія (літій), Чилі (мідь), Індонезія (олово).

Найбільшими басейнами кольорової металургії в світі є: басейн Королеви Вікторії, басейн Хіменес-Мата, басейн Сомбрано, Гельсінський басейн, басейн Байдабо, Улан-Батор, Лабрадорський, Перт, Миколаївський басейн.^{[джерело?]}

Найбільші підприємства галузі в Україні — Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат та Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, Побузький нікелевий завод, Артемівський завод по обробці кольорових металів, Запорізький титаномагнієвий комбінат, Торезький завод наплавочних твердих сплавів та інші.