Гурвич Леонід Соломонович

Леоні́д Соломонович Гу́рвич (або Леонід Гурвіц) (англ. Leonid Hurwicz; *21 серпня 1917, Москва — †24 червня 2008, Міннеаполіс) — американський економіст, почесний професор Університету Міннесоти, лауреат Нобелівської премії з економіки 2007 року (премію розділили також Ерік Маскін з Інституту поглиблених досліджень в Принстоні і Роджер Майерсон з університету Чикаго). Працював в Комісії Коулза.

Леонід Гурвич
Народився 21 серпня 1917(1917-08-21)[1][2][…]
Москва, Російська імперія[1]
Помер 24 червня 2008(2008-06-24)[3][1][…] (90 років)
Міннеаполіс, Міннесота, США
·ниркова недостатність
Країна  США
Діяльність математик, економіст, викладач університету
Alma mater Варшавський університет
Лондонська школа економіки та політичних наук
Галузь економіка
Заклад Університеті Міннесоти
Науковий керівник Т'ялінг Купманс, Джейкоб Маршак
Відомі учні Деніель Макфадден
Членство Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: теорія оптимальних механізмів
Нагороди Нобелівська премія з економіки (2007)
Національна наукова медаль США (1990)
 Гурвич Леонід Соломонович у Вікісховищі

Біографічні відомості

Гурвич народився 21 серпня 1917 року в Москві в сім'ї польських євреїв. Незабаром після жовтневого перевороту, 1919, родина втекла до Польщі. Закінчив Варшавський університет в 1938 і поїхав вчитися в Лондонську школу економіки. У 1939 поїхав до Женеви, але вже 1 вересня 1939 почалася Друга світова війна. Його сім'я поїхала від війни з Варшави і потрапила до радянських таборів. Йому пощастило більше, він прожив деякий час у Швейцарії й Португалії, звідки емігрував до США. Викладати в Університеті Міннесоти почав у 1951 році, а основоположну роботу з теорії оптимальних механізмів опублікував у 1959 році.

Гурвичу і його колегам вдалося створити теорію, що допомагає виявляти ефективні торгові механізми і схеми регулювання економіки, а також визначати, наскільки в тій або іншій ситуації необхідне втручання держави. Учені заклали основи теорії оптимальних механізмів і пояснювали процес оптимального розподілу ресурсів.

Президент Економетричного товариства (1969). Академік Американської академії мистецтв і наук (з 1965) і Національної академії наук США (з 1974). Нагороджений Національною науковою медаллю США (1990).

Гурвич був визнаний найстаршим лауреатом Нобелівської премії, побивши рекорд фізика Реймонда Девіса-молодшого, який удостоївся престижної нагороди в 88 років.

Основні твори
  • «Стохастичні моделі економічних коливань» (Stochastic Models of Economic Fluctuations, 1944);
  • «Оптимальність і інформаційна ефективність розподілу ресурсів» (Optimality and Informational Efficiency in Resource Allocation, 1960);
  • «Об інформаційно децентралізованих системах» (On Informationally Decentralized Systems, 1971);
  • «Про розподіли, досяжні через рівновагу Неша» (On Allocations Attainable through Nash Equilibria, 1979);
  • «Проектування економічних механізмів» (Designing Economic Mechanisms, 2006, спільно з С. Рейтером).

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133491641 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Grimes W. Leonid Hurwicz, Nobel Economist, Dies at 90 // The New York Times / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2008. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.