Гуркіт грому
«Гу́ркіт гро́му»[1] (англ. A Sound Of Thunder, варіанти перекладу «І вдарив грім»[2], «І грянув грім»[3]) — науково-фантастичне оповідання Рея Бредбері, уперше опубліковане в журналі Collier's magazine у червні 1952 року. Окремим виданням вийшло наступного року — у збірці «Золоті яблука Сонця».
Гуркіт грому | ||||
---|---|---|---|---|
англ. A Sound Of Thunder | ||||
Жанр | фантастичне оповідання | |||
Автор | Рей Бредбері | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1952 | |||
Видання | 1953 | |||
|
Сюжет
Початок оповідання — 2055 рік. Компанія «Сафарі в Часі» пропонує бажаючим фантастичне сафарі на динозаврів, доставляючи мисливців у минуле за допомогою машини часу. Головний герой, Екельс, вирушає з кількома товаришами у мезозойську еру. Полювання доісторичних тварин обумовлене жорсткими обмеженнями: застрілити можна тільки того динозавра, який має от-от загинути (наприклад, під упалим деревом); перед поверненням у теперішнє знищити всі сліди перебування у минулому (вирізавши кулі з туші), щоб не змінити хід історії. Мисливці пересуваються «антигравітаційною Стежкою», що висить над поверхнею землі: щоб не зачепіти навіть травинки, оскільки й це може мати непередбачені наслідки для майбутнього. Тревіс, керівник сафарі, застерігає:
Наступивши одного разу на мишу, ви можете спричинити землетрус, наслідки якого, через глиб Часу до самих підоснов, похитнули б Землю та долі багатьох. Зі смертю тієї самої однієї печерної людини, мільярд інших досі ненароджених буде задушено прямо в лоні. Вірогідно Рим ніколи не постане на Семи Пагорбах. Вірогідно Європа — назавжди темний ліс. І лише Азія вилискує здоров'ям та рясніє людьми. Наступіть на мишу і ви розтрощите Піраміди. Наступіть на мишу і ви залишите слід через усю Вічність подібний до Великого Каньйону. Королева Єлизавета, можливо, ніколи не народиться; Вошингтон, можливо, не перетне Делавер, і взагалі Сполучених Штатів, можливо, й зовсім не буде. Отже будьте обережними. Залишайтеся на Стежці. Ніколи з неї не сходьте![4] |
Під час полювання Екельс лякається, побачивши тиранозавра, і сходить з стежки на поверхню стародавньої Землі. По поверненні до теперішнього мисливці виявляють, що їхній світ не той, яким був: змінилася орфографія мови, президентом замість ліберала став диктатор. Загадка одразу розв'язується: Екельс, зійшовши зі стежки, випадково наступив на метелика. Тревіс бере рушницю і знімає її зі запобіжника. Останні слова оповідання: «І вдарив грім»[4].
Переклади українською
- Рей Бредбері. І вдарив грім…: Фантастичне оповідання / Пер. з англ. Лариси Маєвській // Наука і суспільство, 1986, №11 – с.64-71
- Рей Бредбері. Гуркіт грому: Фантастичне оповідання / Пер. з англ. Ольги Радчук // Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший : у 2-х кн. Кн.1. Збірка оповідань Рея Бредбері. 2015[5]
- І вдарив грім. Рей Бредбері. Перекладено за виданням "Ray Bradbury Stories Volume 1. 2007." Альтернативний перекладацький проект. Переклад: Іван Криниця. 2013.[6]
Постановки
- Екранізація оповідання вийшла у серіалі The Ray Bradbury Theater 8 жовтня 1989 р.[7]
- Фільм «Гуркіт грому», знятий за оповіданням, вийшов у 2005 (у ролях Бен Кінгслі, Едвард Бернс, Кетрін Маккормак)[8].
- З оповідання бере початок ідея фільму «Ефект метелика» (2004)
- У лютому 2004 у Європі вийшла відеогра A Sound of Thunder для консолі Game Boy Advance. Планували, що в США вона вийде разом з однойменним фільмом у 2003, але оскільки фільм вийшов двома роками пізніше, то там випуск гри мусили відкласти до лютого 2005[9].
- Пародію на оповідання являє собою друга частина серії «Хата жахів V» серіалу «Сімпсони» («Час і покарання»)[10].
Вплив
З оповіданням «Гуркіт грому» часто помилково пов'язують виникнення такого терміна, як «ефект метелика» — концепції теорії хаосу, згідно з якою змах крила метелика породжує бурю на протилежному боці земної кулі. Насправді цей термін впроваджений метеорологом Едвардом Нортоном Лоренцом у 1960-х. Втім, бредберівський сюжет про те, як смерть метелика у минулому спричинила драматичні зміни в майбутньому, є прикладом ефекту метелика застосовно до фізики переміщення у часі.[11]
Цікаві факти
- Сюжет оповідання згадується у двох творах Кира Буличова: повісті «100 лет тому вперёд» (без згадки назви та імені автора) й оповіданні «Как его узнать?» з серії «Великий Гусляр» (пенсіонер Ложкін говорить про мандрівників у часі: «Тільки треба буде суворо дотримуватися правил руху. Я читав, що стається, якщо порушиш. Якось у мезозойську еру метелика розчавили, а в результаті в Америці не того президента обрали»).
- Сюжет згадано в книжці Стівена Кінга «11.22.63».
- Ряд лускокрилих (метеликів) у мезозойську еру був представлений лише дрібними комахами — не більше молі. Так звані «метелики юрського періоду» або каліграматиди, хоч і були схожі на сучасних метеликів, але належали не до лускокрилих, а до іншого ряду[12].
Примітки
- «Гуркіт грому» — переклад «A Sound Of Thunder» Ольги Радчук, 2015 рік.
- «І вдарив грім» — переклад «A Sound Of Thunder» Лариси Маєвської, 1986 рік, та Івана Криниці
- Калька російського перекладу «И грянул гром»
- За перекладом Івана Криниці
- Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший: у 2-х кн. Кн.1.
- Бібліотека зарубіжної літератури. Бредбері Рей. І вдарив грім, ukrlib.com.ua
- The Ray Bradbury Theater - Season 4, Episode 6: A Sound of Thunder. TV.com. 22 травня 2007. Процитовано 5 жовтня 2013.
- Ebert, Roger (5 лютого 2013). Roger Ebert's Movie Yearbook 2007. Andrews McMeel Publishing. с. 648–. ISBN 9780740792199. Процитовано 22 листопада 2015.
- A Sound of Thunder - IGN. Ca.ign.com. Процитовано 5 жовтня 2013.
- Rogers, Brett M.; Stevens, Benjamin Eldon (9 лютого 2015). Classical Traditions in Science Fiction. Oxford University Press. с. 322–. ISBN 9780190228330. Процитовано 22 листопада 2015.
- Flam, Faye (15 червня 2012). The Physics of Ray Bradbury's "A Sound of Thunder". Philadelphia Inquirer. Процитовано 2 вересня 2015.
- Александр Храмов. «Бабочки» юрского периода // Наука и жизнь. — 2016. — № 7. — С. 74.
Посилання
- Гуркіт грому в Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- І вдарив грім — український переклад Івана Криниці
- І вдарив грім — переклад Віталія Герасимчука