Гуртовий Григорій Олександрович

Григо́рій Олекса́ндрович Гуртови́й (26 грудня 1924, с. Корніївка Веселівського району Запорізької області — 1 вересня 2012, селище Торчин Луцького району Волинської області) — український історик, член Національної спілки краєзнавців України, засновник історико-краєзнавчого музею у Торчині. Заслужений працівник культури України, нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність», є лауреатом обласних премій ім. Миколи Куделі та «Одержимість», почесний професор у галузі історії Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Визнано «Людиною року 2009 на Волині». Лауреат премії Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» 2009 року[1].

Гуртовий Григорій Олександрович
Народився 26 грудня 1924(1924-12-26)
Корніївка, Веселівський район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР
Помер 1 вересня 2012(2012-09-01) (87 років)
Торчин, Луцький район, Волинська область, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історик
Alma mater Волинський національний університет імені Лесі Українки
Нагороди

З життєпису

Народився Григорій Олександрович Гуртовий на Запоріжжі у хліборобській родині, предки якої були козаками і старшинами Самарської та інших паланок Запорізької Січі. Пережив Голод 1933-го в рідному селі Корніївці, яке на третину вимерло.

Під час Другої світової війни три роки перебував в одному із концтаборів у Німеччині. На Волинь пригнав уже другий, повоєнний голод. Тут не тільки пустив міцне коріння, обзавівся сім'єю, однодумцями, друзями, а й разом із Торчинським музеєм підняв на своїх плечах велетенський пласт історії, яку, за його ж зізнанням, відчуває живою, у переплетінні людських доль і характерів.

У 1957–1960 роках з його ініціативи у смт Торчині Луцького району створено перший на Волині історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, яким він завідував від першого експоната, першої екскурсії і до останнього дня свого земного життя.

Не стало Григорія Гуртового на День знань, 1 вересня 2012 р. у містечку Торчин, де й похований. З 11 липня 2013 р. Торчинський музей носить ім'я Григорія Олександровича Гуртового.[2].

В грудні 2014 року єпископ Володимир-Волинський Матфей освятив меморіальну дошку на честь Григорія Гуртового у Торчині — при вході в заснований ним музей[3].

Події у житті Григорія Гуртового

Доробок Григорія Гуртового
Книги
  • Вибрані краєзнавчі статті та бібліографія. — Луцьк, 1994. — 155 с.
  • Волинь — край козацький, Луцьк: «Надстир'я», 2000. — 352 с.
  • Волинь — край козацький, Луцьк: «Надстир'я», 2009. — 352 с. Видання друге, доповнене, уточнене
  • Торчин — передзвін віків (історія Торчина і 14 довкільних сіл так званого «Торчинського ключа»), Луцьк: «Надстир'я», 2003 . — 364 с.
  • Волинський Ружин і гетьмани Ружинські, Луцьк: «Надстир'я», 2003. — 58 с.
  • Євреї містечка Торчин, К.: РИФ, 2003. — 108 с.
  • Голгофа голоду. Спогади про пережите, Луцьк: «Надстир'я», 2008. — 142 с.
Статті
  • Гуртовий Г. Будівничий Запорізької Січі // Волинь моя: Журн. Міжнар. громад. об-ня «Волин. братство». — К., 2001. — Вип.1. — С. 31-37.
  • Гуртовий Г. Вічний поклик до волі України // «Просвіта» на Волині: минуле і сучасне: Зб. наук. ст., док. і матеріалів. — Луцьк, 2001. — С. 40-48.
  • Гуртовий Г. Волинянка козацького характеру // Волинь моя: Журн. Міжнар. громад. об-ня «Волин. братство». — К., 2002. — Вип.2. — С. 71-75.
  • Гуртовий Г. Загадкова «евакуація» експонатів музею; Перший на Волині народний музей // Волинський музей. Історія і сучасність: Тези та матеріали І наук.-практ. конф., присвяч.
  • 65-річчю Волин. краєзн. музею та 45-річчю Колодяжн. літ.-мемор. музею Лесі Українки. — Луцьк, 1998. — С. 10; 27.
  • Гуртовий Г. О. Крилатий командарм // «Роде наш красний…»: Волинь у долях краян і людських документах. — Луцьк, 1996. — Т.2. — С. 317—320.
  • Гуртовий Г. О. Крутояри життя волинянина Г. Є. Климчука (Із фондів Торчин. нар. музею); Воютинський Нестор-літописець: Олексій Харитонович Поліщук // «Роде наш красний…»: Волинь у долях краян і людських документах. — Луцьк, 1998. — Т.1. — С. 232—247; 382—383.
  • Гуртовий Г. О. Літописний Садів; Шепель — град землі Волинської; Торчин — загадка його існування, його доля // Минуле і сучасне Волині: Літописні міста і середньовічна культура: Матеріали VIII Волин. обл. іст.-краєзн. конф. — Луцьк, 1998. — С. 58-63.
  • Гуртовий Г. Музей починався в редакції // Ми — волинські журналісти. — Луцьк, 1999. — С. 152—156.
  • Гуртовий Г. Найвидатніші сподвижники Луцького Хресто-воздвиженського братства // Волинський музей. Історія і сучасність: Наук. зб. — Луцьк, 1999. — Вип. ІІ. — С. 173—175.
  • Гуртовий Г. Науковий подвиг О. М. Цинкаловського // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край: Матеріали ІХ наук. іст.-краєзн. міжнар. конф. — Луцьк, 1998. — С. 44-46.
  • Гуртовий Г. О. Пошук невідомого про війну; Свідкують «живі мішені» убивць з НКВД // Волинь в Другій світовій війні та перші повоєнні роки: Матеріали наук.-іст. краєзн. конф., присвяч. 50-й річниці Перемоги над фашизмом. — Луцьк, 1995. — С. 15-18; 90-92.
  • Гуртовий Г. О. Як народився і діє Торчинський народний музей // «Роде наш красний…»: Волинь у долях краян і людських документах. — Луцьк, 1999. — Т.3. — С. 550—560.
  • Луцький район: минуле і сучасність: Іст.-інформ. вид. / Ред. колегія: А. О. Горбатюк, М. С. Лапків, М. Ф. Левонюк, Г. О. Гуртовий та ін. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2001. — 186 с.: іл.
  • Гуртовий Г. Була війна. І крові ріки… // Слава праці. — 2001. — 16, 23, 30 черв.
  • Гуртовий Г. Електротерапія — винахід український // Уряд. кур'єр. — 2003. — 15 листоп.
  • Гуртовий Г. На грані віків // Слава праці. — 2001. — 6 січ.
  • Гуртовий Г. Пульс життя Торчинського музею // Слава праці. — 2002. — 1 черв.
  • Гуртовий Г. Творцям Перемоги — вдячність поколінь // Слава праці. — 2000. — 13 трав.
  • Гуртовий Г. Чотири гетьмани… з одного села // Уряд. кур'єр. — 2003. — 6 листоп.
  • Гуртовий Г. Щоб ніхто не звідав жахів голодомору // Волинь. — 2000. — 25 січ.

Література про Григорія Гуртового
  • Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. Перший музей на громадських засадах, с. 211.
  • Колодійчук Є. Найкрутіший детектив. Газ. Урядовий кур'єр, 5 грудня 2002 р., с. 17.
  • Штинько В. Одержимість Григорія Гуртового. Газ. Волинь, 25 грудня 2003 р., с. 2.
  • Гуменюк Н. Козак Гуртовий, отаман краєзнавців. Газ. «Віче», 30 грудня 2004 р., с. 12.
  • Зозуля С. Лебедина вірність Гуртових. Газ. Волинь, 11 вересня 2010 р., с. 8.
  • Зозуля С. Музей почався із газети. Газ. Волинь, 7 червня 2012 р., с. 8.
  • Штинько В. Незамінний Гуртовий. Газ. Волинь, 29 грудня 2012 р., с. 9.

Примітки
  1. Волинянин став лауреатом премії Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка
  2. Відійшов у вічність Гуртовий Григорій Олександрович
  3. Єпископ Володимир-Волинський Матфей освятив меморіальну дошку на честь Григорія Гуртового
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.