Гурієлі

Походять від роду Варданідзе. Мають єдине коріння з правителями Мегрельського князівства. Пращури Варданідзе в XI столітті були еріставами (правителями) Сванетії, а потім Гурії, якою керувала одна з гілок династії Варданідзе-Дадіані, відома як Гурієлі. 1463 року Гурію отримав Мамія, син Ліпарита Дадіані. Ця особа відома тим, що він одружився з дочкою Давида Комніна, останнього імператора Трапезундської імперії. Сама імперія припинила існування 1461, Давид помер у Стамбулі 1463 року. Сином Мамії та дочки імператора був Кахабер (1469–1483). З того моменту Гурієлі стали нащадками та спадкоємцями Трапезундської імперії. Син Кахабера, Георгій I (1483–1512) 1491 став князем незалежного князівства Гурія, яке включало до свого складу сучасну Гурію та майже всю Аджарію[1].

1681 року князь Георгій Гурієлі зумів навіть стати царем Імереті, проте 1683 турки усунули його. Георгій намагався опиратись, проте зрештою загинув 1684 у битві при Рокіті. Його син Мамія ставав царем Імереті тричі: у 1701-02, 1711 та 1713 роках.

З початку XVI століття з півдня почали наступати турки, які потроху завоювали всю Аджарію. Гурія опинилась у скрутному становищі та була змушена підкоритись Мінгрелії. 1723 року князі Гурієлі остаточно втратили Батумі. Турецькі набіги призвели до того, що князівство стало безлюдним і до 1770 року в ньому проживало лише 5-6 тисяч родин.

19 червня 1810 року Мамія V Гурієлі (1803–1826) прийняв російське підданство. Його сина Давида (пом. 1839) запідозрили у перемовинах з турками, через що 2 вересня 1829 князівство було ліквідовано й утворено повіт.

Після 1871 року рід світлійших князів Гурієлі припинився. Двоюрідний брат останнього правителя — Давид (1802–1856)[2], заснував княжий рід Гурієлових.

• Кахабер I — (бл. 1385–1410), син Гіоргі II Дадіані
• Георгій I — (бл. 1410–1430), син попереднього
• Маміа I — (бл. 1430–1450), син попереднього
• Маміа II — (бл. 1450–1469), син Ліпарита I Дадіані
• Кахабер II — (1469–1483), син попереднього
• Георгій I (II) — (1483–1512), син попереднього
• Маміа I (II) — (1512–1534), син попереднього
• Ростом — (1534–1564), син попереднього
• Георгій II (III) — (1564–1583 і 1587–1600), син попереднього
• Вахтанг I — (1583–1587), син попереднього; узурпатор
• Маміа II (IV) — (1600–1625), брат попереднього
• Симон I — (1625), син попереднього
• Кайхосро I (III) — (1625–1658), двоюрідний брат попереднього (син Вахтанга I)
• Деметре — (1659–1668), син Симона I
• Георгій III (IV) — (1669–1684), син Кайхосро I
• Малакіа — (1684–1685 і 1689), брат попереднього; узурпатор
• Кайхосро II (IV) — (1685–1689), син Георгія III
• Маміа III (V) — (1689–1712 і 1712–1714), брат попереднього
• Георгій IV (V) — (1712, 1714–1716 і 1716–1726), син попереднього
• Кайхосро III (V) — (1716), брат попереднього
• Маміа IV (VI) — (1726–1744), син Георгія IV
• Георгій V (VI) — (1744), брат попереднього
• Симон II — (1744–1778 та бл. 1780–1792), син попереднього
• Кайхосро IV (VI) — (1778-бл. 1780), брат попереднього
• Вахтанг II — (1792–1803), брат попереднього
• Маміа V (VII) — (1803–1823 або 1826), син Симона II
• Давид I — (1823 або 1826–1829), син попереднього

• Давид I — (1829–1839)
• Давид II — (1839–1856), син Вахтанга II
• Джамбакур — (1856–1902), син попереднього

• Гігінеїшвілі,
• Гугунава,
• Еріставі-Шервашидзе,
• Зедгенідзе,
• Мачутадзе,
• Максименішвілі,
• Мгеладзе,
• Накашидзе,
• Тавдгірідзе та
• Шалікашвілі.

• Гурієль Степан Христофорович (1730–1812) — князь, генерал-майор, учасник Кавказьких походів і російсько-турецьких війн.
• Гурьялов Іван Степанович (1770–1818) — князь, російський командир доби наполеонівських війн, генерал-майор.
• Гурієлі Ніно Давидівна (нар. 1961) — радянська, грузинська шахистка, чемпіонка Грузинської РСР, міжнародний майстер.

• Долгоруков П. В. Російський родовід. Вид. 3, т. 22, стор. 460
• Гурієлі — історія роду та генеалогія