Густав Антон фон Вітерсгайм

Густав Антон фон Вітерсгайм (нім. Gustav Anton von Wietersheim; 11 лютого 1884(18840211) 25 квітня 1974) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (01.02.1938).

Густав Антон фон Вітерсхейм
нім. Gustav Anton von Wietersheim
Народження 11 лютого 1884(1884-02-11)
Бреслау
Смерть 25 квітня 1974(1974-04-25) (90 років)
Ґетінґен
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ танкові війська
Роки служби 1902—1942
Звання  генерал від інфантерії
Командування 29-та моторизована дивізія
XIV моторизований корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

Народився у 1884 році в місті Бреслау в сім'ї військовика. Отримав військову освіту.

У 1902 році прийнятий на військову службу прапорщиком, з 1903 року лейтенант 4-го гвардійського гренадерського полку. Учасник Першої світової війни, з 1917 року офіцер Генштабу.

Після підписання Версальського договору 1919 року залишений у Рейхсвері. З лютого 1929 року — командир батальйону 17-го піхотного полку. У 1932 році призначений начальником штабу 3-ї кавалерійської дивізії, а наступного року начальник штабу 3-ї піхотної дивізії. У 1934 році переведений до військового міністерства.

Після перетворення у 1935 році Рейхсверу у Вермахт проходив службу у Генеральному штабі. З квітня 1936 року генерал-лейтенант. У жовтні того ж року призначений командиром одного з найкращих у німецьких збройних силах військового з'єднання 29-ї моторизованої дивізії.

1 лютого 1938 року отримав військове звання генерал від інфантерії, а з 1 квітня того ж року прийняв під своє командування новостворений XIV моторизований корпус у Магдебурзі.

Учасник Другої світової війни. Під час проведення Польської кампанії командував німецькими військами у битві при Кок 2-6 жовтня 1939 року.

Згодом брав участь у Французькій та Балканській кампаніях.

Під час німецько-радянської війни XIV моторизований корпус входив до складу 1-ї танкової групи Е. Клейста, що діяла на території України. Брав участь в оточенні радянських військ поблизу Умані влітку 1941 року, взимку 1941—1942 років займав оборону по річці Міус. У червні 1942 року корпус перейменований у XIV танковий корпус, а у серпні того ж року націлений на Сталінград. У середині вересня 1942 року через пропозицію А. Гітлеру відмовитись від наступу на Сталінград був усунутий від командування корпусом і відправлений у відставку.

Навесні 1945 року добровільно записався рядовим до Фольксштурму. На Нюрнберзькому процесі виступав як свідок.

Нагороди

Література

  • «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор. 94. — ISBN 5-320-00447-8 ЛОКИД-ПРЕСС) ISBN 5-7905-3721-9 (РИПОЛ классик). (рос.)
  • Stephen Walsh: Stalingrad. Die Hölle im Kessel. 1942/1943. Neuer Kaiser Verlag, 2001, ISBN 3-7043-6055-4.
  • Will Fowler: Schlacht um Stalingrad Die Eroberung der Stadt — Oktober 1942. Tosa, 2006, ISBN 3-902478-62-4.
  • Udo von Alvensleben: Lauter Abschiede. Tagebuch im Kriege. Ullstein 3578, ISBN 3-548-03578-7, S. 233.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.