Міус

Міу́с річка в Україні (Перевальський і Антрацитівський райони Луганської області та Шахтарський район Донецької області) і Росії (Куйбишевський, Матвієво-Курганський, Неклинівський райони Ростовської області). Впадає до Міуського лиману Таганрізької затоки (Азовське море).

Міус
48°16′44″ пн. ш. 38°32′16″ сх. д.
Витік Міус на південний схід від смт Чорнухине
• координати 48°16′45″ пн. ш. 38°32′15″ сх. д.
Гирло Міуський лиман Таганрозької затоки (Азовське море)
• координати 47°16′41″ пн. ш. 38°48′35″ сх. д.
Країни:  Україна
* Луганська область
* Донецька область
 Росія
* Ростовська область
Регіон Луганська область
Ростовська область
Донецька область
Довжина 258 км
Площа басейну: 6 680 км²
Притоки: Глуха, Кринка (праві)
Кріпенька, Нагольна (ліві)
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 05010501012106300003870
GeoNames 526019
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина 258 км, площа басейну 6680 км². Долина у верхів'ях V-подібна, завширшки від 0,2 до 1,2 км, нижче (у межах степової зони) розширюється до 5—6 км. Заплава у верхів'ях на окремих ділянках відсутня, у середній і нижній течії її ширина становить до 800 м. Береги вкриті лучною рослинністю та чагарником. Річище звивисте, завширшки 15—25 м (в низов'ях — до 45 м). Глибина річки на плесах до 6 м, на перекатах не перевищує 0,5 м. Похил річки 1,1 м/км.

Живлення переважно снігове і дощове. Льодостав з грудня до березня. Характерні весняні повені. У басейні Міуса існує кілька невеликих водосховищ, що використовуються для водопостачання промисловості, гідроенергетики та меліорації. На берегах річки та водосховищ розташовуються рекреаційні об'єкти.

Розташування

Міус бере початок на схилах Донецького кряжа, на південний схід від смт Чорнухине. Тече спершу на південний схід, в районі міста Міусинська поступово повертає на південь. Перетинає українсько-російський кордон біля села Червона Зоря. Впадає до Міуського лиману біля північно-західної околиці міста Таганрога.

Головні притоки

Глуха, Кринка (праві), Міусик, Кріпенька, Нагольна (ліві).

Див. також

Примітки

    Література

    • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
    • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. К., 1989—1993. 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.