Густав Гене
Густав Гене (нім. Gustav Höhne; 17 лютого 1893, Крішвіц — 1 липня 1951, Оберурсель) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Густав Гене | |
---|---|
нім. Gustav Höhne | |
Народився |
17 лютого 1893 Крушвиця, Ґміна Крушвиця, Іновроцлавський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Польща |
Помер |
1 липня 1951 (58 років) Оберурзель, Верхній Таунус, Дармштадт, Гессен, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Роки активності | з 1911 |
Військове звання | генерал від інфантерії |
Нагороди | |
Біографія
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у піхоті. З 1934 року командував батальйоном. З 10 листопада 1938 року — командир 28-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 року — командир 8-ї піхотної дивізії (з 1 грудня 1941 року — легкої, з 30 червня 1942 року — єгерської). Учасник Німецько-радянської війни. З 28 листопада 1942 року — командир корпусу «Лукас» (з 15 березня 1943 року — генеральне командування «Гене», з 29 лютого 1943 року — 8-й армійський корпус). 10 вересня 1944 року відправлений в резерв фюрера. З 1 грудня 1944 року — командир 89-го танкового корпусу. 8 травня 1945 року здався союзникам. В 1947 році звільнений.
Звання
- Фанен-юнкер (27 березня 1911)
- Фенріх (18 листопада 1911)
- Лейтенант (18 серпня 1912)
- Оберлейтенант (27 січня 1916)
- Гауптман (1 травня 1922)
- Майор (1 лютого 1933)
- Оберстлейтенант (1 серпня 1935)
- Оберст (1 березня 1938)
- Генерал-майор (1 серпня 1940)
- Генерал-лейтенант (1 серпня 1942)
- Генерал піхоти (1 травня 1943)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (23 вересня 1914)
- 1-го класу (31 серпня 1915)
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (24 вересня 1939)
- 1-го класу (20 жовтня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (30 червня 1941)
- дубове листя (№238; 17 травня 1943)
- Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (3 липня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Дем'янський щит (1943)
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1924. S. 159.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 395.