Гуччо Гуччі

Народився 26 березня 1881 року в родині простого шкіряного майстра у Флоренції, столиці найбільш індустріально розвиненого регіону Італії, Тоскана.

Про життєві обставини його дитинства відомо мало. Вісімнадцятирічним підлітком Гуччіо переїхав до Лондона, де у тогочас найбільш престижному готелі Європи Savoy, він врешті дослужився до досить престижної посади ліфтером.[3] Завдяки їй він міг напряму контактувати з найшанованішими відвідувачами: Вінстоном Черчіллем, Френком Сінатрою, Клодом Моне. Таким чином, робота дала йому змогу щодня спостерігати за публікою з вищих прошарків суспільства, отримувати нові зв'язки. Елегантність вбрання відвідувачів готелю та їх багажу, наприклад від H.J. Cave & Sons, надихнула хлопця на мрію колись самому виготовляти подібне.

По втраті посади, Гуччіо повернувся до Флоренції, де почав виготовляти шкіряні дорожні валізи та аксесуари для компанії Franzi. Усі попередні заощадження він відкладав на відкриття власної справи.[3]

Мрія Гуччі здійснилась у 1921 р., коли у віці сорока років він відкрив свої майстерню та маленький магазинчик на Via della Vigna Nuova у Флоренції.[3] Компанія Gucci дістала назву за ім'ям свого власника.

Спочатку, бажаючи заманити клієнтів із вишуканим смаком, чоловік продавав як зроблені ним, так і імпортовані з Німеччини та Англії валізи, сумки та аксесувари для подорожей. Товари власного виробництва швидко почали славитись завдяки своїй якості. Поступово, через популярність та престиж кінного спорту серед людей великих статків, у Gucci освоїли виробництво дорогого одягу для жокеїв. Вироби Gucci остаточно стали позиціонуватись як елітні.

1935 року, через вторгнення Італії до Ефіопії, що відбулось за наказом Муссоліні, Лігою Націй на міжнародну торгівлю Італії було накладено ембарго. Аби залишитись на плаву, компанії Гуччіо довелось розширювати асортимент. Серед нових виробів з'явились взуття, гаманці та ремені. У 1937 році компанія стала випускати маленькі дамські сумочки. Також, через недостатні запаси шкіряних матеріалів, Гуччі відійшли від традиції і почали виробляти валізи і з тосканських конопель. На валізи додавались шкіряні ремінці. Врешті, цей товар став одним із найбільш впізнаваних атрибутів компанії.

1937 р. за порадою сина, Гуччіо відкрив другий магазин у Римі.[3] По закінченню Другої світової війни, під час звільнення Риму союзними силами у червні 1944 року, Gucci отримали популярність і серед британських військових.

З 1947 серед використовуваних матеріалів з'явився бамбук, що також став символом компанії. У 1950-ті з'явилася на світ канонічна зелено-червоно-зелена стрічка.

У 1960-му марка Gucci була однією з найпопулярніших у світі високої моди. Деякі стверджували, що свій успіх Будинок здобув завдяки піару з боку подружжя Кеннеді. Це був час розквіту компанії.

Гуччіо Гуччі одружився 1901 року на спадковій кравчині, 24-річній Аіді Калвеллі, з якою мав шістьох дітей: 5 хлопчиків, серед яких Альдо та Родольфо Гуччі та 1 дівчинку - Грімальду.[3]

Альдо Гуччі, як старший син, допомагав батькові із компанією та навіть розробив культовий логотип фірми у 1933 р. Він був головою Gucci після смерті батька у 1953, і керував нею, присвятивши цьому майже всю решту життя, по 1986 рік.

1. https://pantheon.world/profile/person/Guccio_Gucci
2. Roglo — 1997. — 8549233 екз.
   d:Track:Q83365652
3. Guccio Gucci. Fashion Elite (амер.). 20 вересня 2016. Процитовано 20 грудня 2020.