Гюроліт

Гюроліт (рос. гюролит; англ. hureaulite; нім. Hureaulith m) мінерал, водний фосфат марганцю і заліза.

Гюроліт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, перейменований (Rn)[1][2]
IMA-номер IMA2007 s.p.
Хімічна формула Mn²⁺₅(PO₃OH)₂(PO₄)₂·4H₂O
Nickel-Strunz 10 8.CB.10[3]
Інші характеристики
Названо на честь Les Hureauxd[4]
Типова місцевість Les Hureauxd[5]
 Гюроліт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Гюроліт вперше був відкритий разом з гетерозитом в Лес-Гуару (Les Hureaux) поблизу міста Сен-Сильвестр у французькому відділенні Верхньої В'єни і описаний в 1825 році Франсуа Аллуо (1778—1866), який назвав мінерал за місцем першознахідки.

Загальний опис

Хімічна формула: Mn5(H2O)4•(PO4)2•[PO3(OH)]2. За іншими даними формула така: (Mn, Fe2+)5•H2(PO4)4•4H2O. Частина Mn може заміщатися Fe2+. Сингонія моноклінна. Густина 3,18. Твердість 3-4. Колір оранжево-червоний, рожево-фіолетовий, рожевий. Зустрічається у пустотах в трифіліні або продуктах його зміни. Знайдений в асоціації з вівіанітом в пегматитовому кар'єрі Юро (Франція), в асоціації з файрфільдитом, дікінсонітом та редінгітом в Бренвішлі (шт. Коннектикут, США) та ін. Рідкісний.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гюроліт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гюроліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.