Гізульф II

Гізульф II, герцог Фріульський з бл. 591, син і спадкоємець герцога Гізульфа I.

Гізульф II
Народився	6 століття
Помер	611 або 610 ·загиблий у бою
Країна	Венеційська республіка
Діяльність	аристократ
Титул	Герцог
Посада	Герцог Фріульськийd
Батько	Гізульф I
Брати, сестри	Гразульф
У шлюбі з	Romilda of Friulid
Діти	Грімоальд I Беневентський, Тассо, Какко, Радоальд, Geila von Friauld[1] і Acca von Friauld[1]

Гізульф II та Гайдоальд (герцог Трентський) конфліктували з королем лангобардів Агілульфом, поки не помирились з ним в 602 або 603. Гізульф у союзі з аварами напав на Істрію.

Він брав участь у місцевих церковних справах. Як стверджує Павло Диякон єпископи-"схизматики Істрії та Венеції" утекли під його захист.

Найвизначніша подія його правління трапилась в 611 або 602. Коли авари напали на Італію землі Гізульфа виявились першими на їх шляху. Герцог зібрав військо та вирушив їм назустріч, проте був розгромлений аварами, які переважали його армію чисельно. Гізульф загинув у бою, залишивши 4 синів і 4 дочок від дружини Ромільди. Його старші сини Тассо і Какко спадкували йому.

Молодші сини Гізульфа Радоальд і Грімоальд утекли до свого родича герцога Беневентського Арехіза I. Обидва вони згодом стали герцогами Беневентськими, а Грімоальд був навіть королем лангобардів. Дочка Гізульфа Гейла вийшла заміж за герцога Баварського Гарібальда II.