Гірнича промисловість Польщі

Гірнича промисловість займає важливе місце в економіці країни. Наприкінці XX ст. з видобутку кам'яного і бурого вугілля, мідної руди, сірки, кам. солі, а також ряду інш. к.к. П. займала одне з провідних місць у світі (див. табл. 1, 2 і 3). Загалом добувається близько 400 млн т сировини, з цієї кількості 40 % становить кам'яне вугілля, 35 % пісок і гравій, а також буре вугілля і вапняк. Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,3 % (на 1998-99 рр.). У ній зайнято 271600 чол. На початку XXI ст. простежується тенденція до загального зменшення видобутку мінеральної сировини в Польщі. Виняток складають (2001 до 2000): нафта (+16.3 %), мідна руда (+6 %), срібло (+4 %) і природний газ (+4.2 %). Загалом збут мінеральної сировини у 2001/2000 зменшився на 4.9 %. При цьому, однак, частка гірничодобувної галузі в індустріальному збуті загалом залишилася стабільною — на рівні 5.6 %.

Таблиця 1. — Гірнича промисловість Польщі у 1999 р, частка та її місце у світі

Таблиця 2. Видобуток руди та виплавка металів у 1999 р. у Польщі

Таблиця 3. — Динаміка видобутку основних мінералів і виробництва металів в Польщі, тис.т*

* Mining Annual Review 2002

Нафта. Осн. райони нафтовидобутку — Карпати, Передкарпаття і Польська низовина виснажені. При їх експлуатації використовуються вторинні і третинні методи (закачування газу, використання ПАР, полімерне і законтурне заводнення, внутрішньопластове горіння). Оскільки поклади нафти (14 млн т на 1999) невеликі, то вони не відіграють значної ролі у господарстві країни. Найбільші поклади нафти розташовані на дні Балтійського моря (близько 70 км на північ від Розевії). Крім цього, експлуатуються невеликі поклади у Кросненсько-Ясельському нафтовому районі, Щецинському узбережжі (Камень Поморскі, Висока Каменска), Кошалінському (Карліно), у західній частині Великопольщі. Ведуться інтенсивні пошуки нових покладів (особливо у Балтійському морі). У цих пошуках беруть участь також зарубіжні підприємства.

У 1981 Польща імпортувала з СРСР бл. 17,4 млн т нафти і нафтопродуктів. У 1996, внаслідок об'єднання семи державних нафтопереробних заводів і мережі автозаправних станцій, була створена компанія «Нафта польська». Деякі нафтопереробні заводи частково приватизовані; бл. 30 % їх акцій продано іноземним інвесторам. У нафтовому секторі Польщі спостерігається тенденція до залучення іноземного капіталу. Фірми з іноземним капіталом мають на 2001 р. в країні вже 120 нафтогазових концесій. Основні з них — Apache Corporation, FX Energy Inc., Texaco.

Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в П. у 1999 відповідно становив: 4,4 та 10,3 млрд м3. Таким чином, власний газовидобуток задовольняє 40 % внутрішніх потреб. Прогноз споживання газу в П. на 2005 г. — 15.5 млрд куб.м. Видобуток природного газу ускладнюється високим вмістом азоту (20-30 %) і сірководнів. Запаси газу на родов. у Карпатах виснажені (до 90 %). Глиб. залягання прогнозних запасів 3-5 тис. м. Перспективними вважаються г.п. кембрію зони шельфу Балтійського м., де відкриті пром. родов. нафти. Польський газовий ринок залежить від імпорту. Відповідальна за весь газовий сектор країни акціонерна компанія Polish Oil & Gas (POGC). Польща імпортує газ з Росії (64 % необхідного країні газу у 2000), Нідерландів, Норвегії. Контракти з Росією Польща уклала до 2020 р. Планується будівництво газопроводу з Норвегії продуктивністю для Польщі в 5 млрд м³ газу на рік (з 2007), а також імпорт в Польщу зрідженого природного газу з Катару, Нігерії, Норвегії і Алжиру.

Видобуток та імпорт вугілля у країнах Європи

Вугільна промисловість. Вугілля — основне джерело енергії для польської економіки. З видобутку вугілля П. в 2001 р займає 7-е місце у світі. Динаміка видобутку кам'яного вугілля (млн т): 1990 — 148; 1994 — 134; 1998 — 117; 1999 — 112; 2000 — 110; 2001 — 102,0 млн т. (за Є.Кіцкі, доповідь 10.10.2002, Алчевськ). У експлуатації знаходяться родов. Нижньосілезького, Верхньосілезького і Люблінського кам'яновугільних басейнів. Осн. пром. значення має Верхньосілезький басейн. Нижньосілезький бас. — найбільш старий і відпрацьований, тому значення його меншає (розроблявся головним чином до 1997 р.). Люблінський бас. освоюється. У 1975 було почато будівництво кар'єра «Белхатув» з проектною потужністю 40 млн т вугілля на рік. У 1986 р. в П. діяло 69 шахт, більшість яких знаходилася на тер. Верхньосілезького пром. району. Шахти високомеханізовані — понад 85 % обсягу продукції добувалося в комплексно-механізованих лавах. Збагачення — в гравітаційних сепараторах, відсадочних машинах і флотацією. Реструктуризація гірничої галузі в П. триває з 1989 р. У 1993 р. існувала реальна загроза банкрутства галузі. В результаті реформи ліквідовано 29 шахт, понад 150 стволів, майже 3 тис. км виробок. Кількість видобувних лав зменшилася з 861 в 1989 р до 146 в 2002 р. Видобуток з лави збільшено з 863 т/добу (1989) до 2744 т/добу (2002). Державна дотація на реформу кам'яновугільної промисловості в 1998—2000 рр. склала 4358,8 млн злотих. В результаті реструктуризації чистий фінансовий результат (неттл) кам'яновугільної промисловості з 2001 року став позитивним. У 2003—2006 рр. прогнозується подальше зменшення видобутку вугілля до 100,6 млн т. на рік. Кількість діючих лав зменшиться до 93. До 2015 р. планується побудувати тільки одну нову шахту.

Буре вугілля, що знаходиться передусім у західній і центральній Польщі, видобувається відкритим способом у Турошівському, Белхатівському, Конінському районах бурого вугілля. Намічене збільшення видобутку лігніту до 86 млн т в 2015 р. для використанні на ТЕС [Энергобизнес. — 1999. — № 34. — С. 33-34].

Найбільша в країні вугільна шахта Пяст знаходиться в місті Нови-Берун, на південь від Катовиць; видобуток вугілля в ній ведеться з 1975. Запаси бурого вугілля (лігніту), яке добувається в центральному (Малінец, Адамув) і південно-західному (Турошув, Жари) районах Польщі, оцінюються в 14 млрд т.

Залізо і сталь. На початку XXI ст. виробництво заліза і сталі в П. мало тенденцію до зниження. У 2001 це зниження склало більш ніж 16 %. Виробництво заліза і сталі в Польщі переважно основане на імпортній сировині, вітчизняні резерви залізної руди виснажені. Імпорт залізних руд і концентратів в першій половині 2001 становив 3.6 млн т проти 3.11 млн т за той же період у 2000 (+15.8 %), що у грошовому вимірі майже US$95 млн. Імпорт залізорудної сировини здійснювався переважно з України, Бразилії і Росії. Імпорт феросплавів за перші шість місяців 2001 становив 55 759 т (на US$32.8 млн), що порівняно з US$42 млн за той же період 2000 суттєво менше (-22 %) і прийшов переважно від Словенії, Франції, Норвегії і України. Імпорт Залізного металобрухту і скрапу в 2001 дорівнював 586 580 т на US$55.6 млн. Виробництво чавунних болванок і феросплавів зменшилося у 2001 р (до 2000) на 16 % — до 5.44 млн т. Виробництво сирої сталі теж зменшене на 16.0 %, до 8.8 млн т проти 10.5 млн т у 2000. Виробництво сталі-прокату у 2001 — 6.37 млн т проти 7.47 млн т у 2000 (-14.8 %). Експорт феросплавів за перше півріччя 2001 був 29 тис.т на майже US$13.4 млн. (у 2000 р. — 49,18 тис.т на US$28.5 млн) [Mining Annual Review 2002].

Мідь. В кінці XX ст. розроблялися осадові родов. Північно-Судетської мульди і Передсудетської монокліналі, що утворюють Лєгніцко-Глогувський міднорудний район, який складає основу сировинної бази мідної промисловості країни. Розробка родов. цього району розпочата в 1963. Розробки ведуться підземним способом на глиб. бл. 1000 м. При збагаченні мідної руди використовують дроблення в кульових млинах, флотацію, фільтрацію, згущення. Галузь повністю задовольняє потреби народного господарства країни в міді і частково експортує цей продукт.

За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Польщі видобуто 480(464) тис. т Cu в руді (9-е місце після Чилі, США, Індонезії, Австралії, Канади, Перу, Росії, Китаю), у світі за той же час видобуто 13,082 (12,6) млн т Cu в руді. За даними [Mining Annual Review 2002] у 2000 р вироблено 1.8 млн т мідних концентратів, 529 рафінованої міді (проти 518 тис.т в 2000), 498,0 тис.т електролітичної міді (проти 486,0 тис.т в 2000). Мідна руда була видобута на трьох великих підземних рудниках — Лубін (Lubin), Полковіце-Сєрощовіце (Polkowice-Sieroszowice) і Рудна (Rudna) та перероблена на мідеплавильних заводах в Лєгніце і Глогув.

Видобуток свинцево-цинкових руд. У 1998 р видобуток цинку в рудах становив 173 тис.т. (2,3 % світового) — 18-е місце у світі. Пром. родов. знаходяться в Сілезько-Краківському басейні. Сульфідні руди добувають на шахтах «Болеслав» (з 1953), «Тшебьонка» (з 1962), «Поможани» (з 1968), «Ожьог-Бяли» і «Домбровка» (з 1970).

Крім того, цинкові руди і концентрати імпортують, переважно з Румунії, Гондурасу і Чилі. У першому півріччі 2001 імпортовано бл. 55,386 тис.т цинкової руди і концентрату на US$12.5 млн. Імпорт свинцю в першій половині 2001 становив 13,716 тис.т на US$8.06 млн. (з Німеччини, Румунії і Швеції).

Експорт цинку і цинкових продуктів в першій половині 2001 становив 46,762 тис.т на US$50.3 млн. (проти 44,439 тис.т, US$53.74 в першій половині 2000). Країни-імпортери польського цинку: Німеччина, Чехія і Словаччина [Mining Annual Review 2002]. Алюміній. Імпорт алюмінію і алюмінієвих продуктів за перше півріччя 2001 р становив 143,792 тис.т на майже US$380 млн. (проти 146,0 тис. т, US$376 млн за той же період 2000). Експорт алюмінію за перше півріччя 2001 був 114,629 тис.т, що склало майже US$262 млн [Mining Annual Review 2002].

Срібло. Експорт срібла за перше півріччя 2001 р становив 563 т на US$81 млн і пішов переважно до Великої Британії (240 т), Німеччини (203 т) і Бельгії (90 т) [Mining Annual Review 2002].

Нікель. Імпорт нікелю в перші шість місяців 2001 був 1059 т на US$8.7 млн, переважно з Росії, Німеччини і Фінляндії. Барит добувають на родов. в Станіславуві. У експлуатації знаходяться шахти «Богушув» і «Станіславув». Неметалічні індустріальні мінерали в Польщі — це переважно сірка і різні солі та 50 інших мінералів, які використовуються зокрема в будівництві, як металургійні додатки тощо.

Кам'яна сіль. Видобуток кам'яної солі повністю забезпечує потреби країни і частково експортується. Розробка родов. ведеться в осн. свердловинним способом (методом підземного розчинення) і шахтним із застосуванням буропідривних робіт та методу підземного вилуговування. Понад 100 р. в експлуатації знаходяться шахти «Іновроцлав», «Бохня» і «Вєлічка», а також нова ш. «Сєдлєц-Мощеніца» в яких видобуток ведеться методом вилуговування, з 1964 працює ш. «Клодава», де кам. сіль добувається сухим методом. Свердловинний метод застосовують на шахтах «Гура» (з 1968), «Барич-Лєнжковіце» (з 1968), «Могільно» (з 1986).

Сірка. За виробництвом техн. сірки П. займає одне з провідних місць у світі. У 1998 р видобуток сірки в П. становив 1,4 млн т. (2,7 % світового) — 8-е місце у світі. У 2001 — 1.07 млн т і має тенденцію до зменшення. Видобуток сірки ведеться комбінованим способом (відкритим та свердловинним) на Тарнобжегському родов. Крім того, діють шахти в Гжибувє, Тарнобжегє, Смолінце, Осєкє. Бл. 90 % всієї сірки видобувають свердловинним методом. Сірка, що добувається в кар'єрі «Махув», збагачується флотацією. При збагаченні застосовується також фільтрація, ґранулювання і масляна флотація.

Експорт сірки за перше півріччя 2001 становив 501 674 t на US$18.9 млн проти 486 233 т на US$21.6 млн за той же період в 2000 [Mining Annual Review 2002].

Видобуток нерудних буд. м-лів в кінці XX ст. становив бл. 44 % від обсягу видобутку всієї гірничодобувної промисловості в П. У експлуатації знаходилися 2450 кар'єра. Глибина розробки в пухких породах до 30 м, в міцних — до 120 м. Розробляються в осн. осадові породи, частка магматичних порід становить всього 6 % від видобутку. Нерудна сировина добувається г.ч. в Судетах (магматичні породи) і Свентокшиських горах (карбонатні породи).

Видобуток нерудних матеріалів у Польщі в 1999 р. (тис.т): бентоніт — 2, діатоміт — 2, каолін — 70, магнезит — 38, кам. сіль — 3284. Видобуток деяких інших неметалічних та індустріальних мінералів за 2000 р: ангідрит 284 700 т (+20.2 %); вапняк 29.8 млн т (+17.8 %); вапно 2.2 млн т (+3.6 %); гіпс 0.99 млн т (+7.9 %); доломіт 2.2 млн т (+15.1 %); сланець 384 100 т (+75.1 %); кремнезем і кварцові піски 2.9 млн т (+17.2 %); природний будівельний пісок 21.6 млн т (0 %); вогнетривкі глини 190,4 тис.т (+10.3 %); інші глини 1.34 млн т (+16.4 %); кварцит 76,7 тис.т (+2.9 %); і кварц 52,2 тис.т [Mining Annual Review 2002].

Виробництво цементу в 2001 склало 11.9 млн т проти 15 млн т в 2000 (-20.8 %). Експорт цементу за перше півріччя 2001 був 467 тис.т, який оцінюється в майже US$17.5 млн, а імпорт протягом того ж періоду — 330 тис.т [Mining Annual Review 2002].

Польща має розвинену пром-сть по випуску гірн. машин і обладнання, яка задовольняє потреби країни і дозволяє експортувати продукцію. Виготовляються очисні і прохідницькі комбайни, вугільні струги, шахтні навантажувачі, конвеєри, підвісні рейкові дороги, механізоване кріплення, шахтні вагонетки, лебідки, бурові верстати, насоси і вентилятори, агрегати для піноутворення і зволоження пластів, підіймальні машини, кліті, шахтні скіпи і копри, обладнання для збагачення корисних копалин.

Підготовку гірн. інженерів здійснюють Гірничо-металургійна академія ім. Ст. Сташиця (Краків, з 1919) і Сілезький політехн. інститут (з 1945). Крім того, існують ф-ти у політехн. вузах у Вроцлаві, Любліні і Кракові. У систему Польської АН входить Інститут механіки г.п. НДІ мають власну базу, це Головний інститут гірничої справи в Катовицях, Центр. науково-проектний інститут кар'єрних розробок (м. Вроцлав). Наук. дослідження в галузі геології ведуть: Геол. інститут Мін-ва охорони навколишнього середовища і природних ресурсів у Варшаві (створений в 1919) з філіями в Кельцях, Кракові, Сосновці, Вроцлаві, Сопоті, Геол. інститут Польської АН (1980) і НД центр геол. техніки у Варшаві (1953).

Наприкінці XX ст. в П. видавалося 20 журналів, присвячених гірн. і геол. тематиці. Гол. журнали в галузі гірн. справи: «Przegląd Gorniczy» (з 1903), «Górnictwo» (з 1954), «Archiwum Górnictwa» (з 1956), «Mechanizacja u Automatyzacia Górnictwa» (з 1963), «Ochrona Terenów Górniczych» (з 1967). Крім того, кожна галузь гірн. справи має власний техн. журнал. Осн. журнали в галузі геології: «Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego» (з 1938), «Pocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego» (з 1923), «Archiwum Mineralogiczne» (з 1925), «Acta Geologica Polonica» (з 1950), «Przegląd Geologiczny» (з 1953), «Kwartalnik Geologiczny» (з 1957), «Mineralogia Polonica» (з 1970).

• Гірничомашинобудівна промисловість Польщі
• Корисні копалини Польщі,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Польщі,
• Природа Польщі,
• Геологія Польщі,
• Економіка Польщі,
• Гідрогеологія Польщі,
• Сейсмічність Польщі.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
• Корисні копалини і гірнича промисловість Польщі / В. Білецький // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка. Т. 9 : Техніка, гірнича справа, хімія, медицина, біологія. — Донецьк, 2005. — С. 71–85
• Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи / Володимир Білецький, Анна Козловська // Схід. — 2008. — № 7. — С. 3–10