Гірчиця польова

Гірчиця польова[1] (Sinapis arvensis) — вид трав'янистих рослин родини капустяні (Brassicaceae), поширений у Північній Африці та в Євразії, широко натуралізований. Етимологія: лат. arvum — «поле», лат. ensis — прикметник суфікс для іменників: місце походження або місце проживання[2].

Гірчиця польова
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Гірчиця (рослина) (Sinapis)
Вид:
Гірчиця польова (S. arvensis)
Біноміальна назва
Sinapis arvensis

Опис

Це однорічна трава (5)20–100(210) см заввишки. Стебла прямі, щетинисті, верхня частина стебла гілляста. Листя, чергові, найнижчі черешкові, верхні безчерешкові, пластини яскраво-зелені, грубі, найнижчі — великі, зубчасто-лопатеві, верхні — ланцетні, з зубчастим краєм; пластини базального листя (3)4–18(25) см × 15–50(70) мм; стеблові листки значно менші.

Суцвіття китиця, що складається з жовтих чи блідо-жовтих, радіально симетричних квітів прибл. 1.5 см упоперек. Суцвіття подовжується на стадії плодоношення. Пелюстків 4, зворотнояйцеподібні, (0.8)0.9–1.2(1.7) см × (3)4–6(7.5) мм. Чашолистків 4, жовті або зелені, вузько-довгасті, (4.5)5–6(7) × 1–1.8 мм. Тичинок 6, з них 4 довгі та 2 короткі. Плодоніжки (2)3–7 мм. Стручок щетинистий, лінійний, (1.5)2–4.5(5.7) см × (1.5)2.5–3.5(4) мм завдовжки, закінчується дзьобом 1–2 см довжини, в середньому 4–8-насінний. Насіння темно-червоне або коричневе або чорне, гладке, кулясте, 1–2 мм в діаметрі. 2n = 18.

Поширення

Точний рідний діапазон неясний. Північна Африка: Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс; Азія: Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Російська Федерація, Синьцзян — Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Афганістан, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Пакистан; Європа: уся територія крім Ісландії. Натуралізований: Ґренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Канада, США (високоінвазивний у Каліфорнії), ПАР, Зімбабве, Хонсю — Японія, Австралія, Нова Зеландія, Бразилія, Багамські острови, Куба, Гаїті, Пуерто Рико, Аргентина, Парагвай.

Населяє узбіччя доріг, залізниць і дамб, смітники, поля, пасовища, порушені ділянки, сади, газони; 0–1800 м.

В Україні зростає на всій території: на полях, серед посівів; медонос[1].

Екологія

Квітки запилюються різними бджолами, такими як Andrena agilissima і мухами. Sinapis arvensis є рослиною господарем гусениць деяких Lepidoptera, таких як Pieris rapae. Насіння є токсичними для більшості тварин, крім птахів, і можуть викликати проблеми зі шлунком, особливо якщо споживаються у великій кількості.

Використання

Листя є їстівним на молодій стадії рослини; зазвичай відварюється; так, у 18 столітті, в Дубліні його продавали на вулицях. З насіння можна виробляти свого роду гірчицю[3].

З насіння можна видобути олію для їжі та змащування машин[4]. Олія має високі смакові якості (пряний та трохи гострий), добре підходить для кондитерських виробів. У Туреччині та Франції така олія вважається кращою приправою до салатів, соусів, страв з бобів, гороху, м'яса. Використовується для виготовлення здобного тіста. З макухи, що лишається після віджиму готують борошно, а з нього столову гірчицю.[5]

Галерея

Примітки

  1. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 111. (рос.)(укр.)
  2. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 25.12.2017. (англ.)
  3. Wild Mustard. wildfooduk.com. Архів оригіналу за 10.11.2017. Процитовано 25.12.2017. (англ.)
  4. Charlock Sinapis arvensis. plantlife.org.uk. Процитовано 25.12.2017. (англ.)
  5. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.101

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.