Гіршман Леонард Леопольдович
Леона́рд Леопо́льдович Гі́ршман (нар. 25 березня 1839, Курляндська губернія Російської імперії (тепер Тукумс, Латвія) — 3 січня 1921, Харків) — український вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова.
Гіршман Леонард Леопольдович | |
---|---|
Народився |
13 (25) березня 1839 Тукумс, Курляндська губернія, Російська імперія |
Помер |
21 січня 1921 (81 рік) Харків, Українська СРР |
Поховання | |
Країна |
Російська імперія Українська СРР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Галузь | офтальмологія |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Нагороди | |
Гіршман Леонард Леопольдович у Вікісховищі |
Життєпис
З купецької родини лютеранського віросповідання, яка в рік його народження переїхала до Харкова, де він з відзнакою закінчив Першу гімназію (1855) і медичний факультет Харківського університету (1860). Стажувався в клініках Німеччини та Франції, навчався у відомих вчених — Дюбуа-Раймона, Гельмгольца, Грефе та ін. У 1868 році захистив дисертацію, отримав ступінь доктора медицини і звання приват-доцента з очних хвороб, а в 1872 році став завідувачем однойменної кафедри. Також у 1872 році під його керівництвом в Харкові була відкрита перша спеціалізована офтальмологічна лікарня як університетська клініка. Професор Харківського університету (1875). Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років перебував на фронті. З 1885 року — ординарний професор створеної ним кафедри офтальмології. Налагодив виготовлення окулярів і започаткував оптичну справу в Харкові. У 1895 році залишений безстроково на посадах завідувача кафедрою і директора офтальмологічної клініки. У 1905 році залишив університет на знак протесту проти відрахування революційно налаштованих студентів.
1908 року спеціально для Л. Л. Гіршмана була відкрита міська лікарня, яка одразу ж офіційно отримала його ім'я. У ній він працював до кінця життя. Активний член Харківського медичного товариства. У 1910 році брав активну участь в організації жіночого медичного інституту. За ініціативи Л. Л. Гіршмана у 1886 році відкрилося Харківське відділення піклування про сліпих і було засноване училище для сліпих дітей. На початку Першої світової війни організував «Комитет пособия ослепшим воинам». Багаторічний голова комітету Харківської допоміжної медичної каси. Дійсний статський радник (1890). Заслужений професор Імператорського Харківського університету (1893). Почесний член Харківського медичного товариства (1886). Почесний член товариства кременчуцьких лікарів, Харківського фармакологічного товариства, Єлисаветградського медичного товариства, товариства таганрозьких лікарів, Ростовського-на-Дону медичного товариства, товариства сімферопольських лікарів, Кавказького медичного товариства, багатьох закордонних медичних товариств.
Наукові роботи Л. Л. Гіршмана присвячені фізіології кольоросприймання, ембріології судин сітківки, лікуванню трахоми та інших очних хвороб.
Л. Л. Гіршман започаткував окулярну оптику в Харкові. Але перш за все він прославився своїм безкористям і відданістю справі лікаря. Він не тільки безкоштовно лікував бідних, але й матеріально допомагав їм. За словами його учня, професора Є. Браунштейна, в кабінеті Гіршмана нужденним роздавалися суми, що в багато разів перевищували його гонорар за день. За своє життя професор Л. Л. Гіршман прийняв близько мільйона хворих. Його девізом були слова: «У мене немає останньої години роботи, а є останній хворий» .
11 березня 1914 року на засіданні Харківської міської думи професору Гіршману було присвоєно звання Почесного громадянина міста Харкова.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Л. Л. Гіршмана названо вулицю Харкова, де він мешкав, і Харківську міську клінічну офтальмологічну лікарню, свого часу побудовану для нього на народні кошти. Встановлено меморіальну дошку на фасаді клініки і пам'ятник біля будівлі (2009).