ДОТ № 106 (КиУР)


ДОТ № 106 — довготривала оборонна точка, що розташована у південній частині Київського укріпленого району неподалік села Конча-Заспа та входила до складу першої лінії оборони КиУР. Відноситься до класу кулеметний напівкапонір (КНК) та є однією з восьми вогневих точок даного типу в межах КиУР (дивись також КНК № 182).

Історія будівництва
КНК № 106 у системі оборони 14-го БРО КиУР

Напівкапонір створювався для ведення флангового вогню у одному напрямку. Цю одноповерхову споруду побудовано у 1931 році. Вона належить до типу «М2». Тобто споруда могла витримати 1 пряме влучаня 152-мм гаубиці. У ДОТ розташовані три амбразури для станкових кулеметів. Також є 1 амбразура для ручного кулемета для оборони входу. Станкові кулемети знаходилися у окремих казематах, між ними було місце для повітряно-вентиляційної установки та командира ДОТу. Вхід зачинявся на двері з залізними ґратами, а вже за ними стояли металеві двері.[1]

Ця оборонна точка прикривала шлях із села Ходосівка до села Конча-Заспа, що пролягав через острів поміж озера біля села Мриги та болотом біля села Ходосівка. Але завдяки халатності проектувальників амбразури КНК дивилися на болото, а тверда ділянка остріва не обстрілювалася. Кращим рішенням був би звичаний ДОТ біля самого шляху[1].

Служба

Організаційно ДОТ входив до складу 14-го батальйонного району оборони (БРО) КиУР, що прикривав район сіл Конча-Заспа-Мриги. На момент початку Німецько-радянської війни гарнізон складався із військовослужбовців 28-го окремого кулеметного батальйону КиУР. Під час першого генерального штурму КиУРа, що розпочав 29-й армійський корпус німців 4 серпня 1941 року, напівкапонір опинився о повному оточенні та без піхотного прикриття на сусідніх польових позиціях. У таких обставинах гарнізон оборонявся півдня проти однієї роти 95-ї піхотної дивізії. Бійці навіть викатили один з кулеметів із ДОТ для ближнього бою. Але опівдні 4 серпня супротивник зміг таки знищити цю вогневу точку.[2]

Сьогодення

ДОТ зберігся.

Галерея

Див. також

Примітки
  1. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.