Довготривала оборонна точка

Довгочасна вогнева точка[1], також зустрічається довготривала оборонна точка, скорочено: ДОТ (рос. долговременная огневая точка, англ. pillbox) — капітальна залізобетонна фортифікаційна споруда для прикриття артилерійської зброї, її обслуги та для довготривалої оборони.

Використовується як поодиноке укріплення або складає систему подібних укріплень певного оборонного району[2] — наприклад: Київський укріплений район, лінія Зігфрида, лінія Мажино, лінія Гінденбурга.

Подібно до інших видів довготривалих фортифікаційних споруд, ДОТ захищає вояків гарнізону від обстрілу противника і надає їм можливість вести вогонь по противнику через амбразури, спонсони і баштові надбудови.

Класифікація ДОТів

Класифікація за захищеністю (СРСР)

На початок 1930-х років радянські фортифікаційні споруди розділяли на такі групи стійкості[3]:

  • категорія М1 — бойове перекриття товщиною 1,1 м, фронтальні стіни 1,5 м, витримує одне влучення від 203-мм гаубиці та/або 152-мм гармати;
  • категорія М2 — відповідно 0,9 м та 1,35—1,4 м — від 152-мм гаубиці та 152-мм гармати;
  • категорія М3 — 0,6 м та 0,9 м — від 122-мм гаубиці та 76-мм гармати.

Крім того, незалежно від категорії стійкості, існувала класифікація за протихімічною захищеністю[3]:

  • тип «Б»: усі споруди з протихімічним (герметичного) приміщення
  • тип «M»: усі споруди без протихімічного приміщення.

ДОТи на Волині

У Волинській області вздовж усього кордону з Польщею ще й досі збереглися ДОТи, збудовані перед Другою світовою війною[4]. Частину з них (переважно тих, що знаходяться в межах поселень) зруйновано або напівзруйновано, але більшість збереглися в доброму стані[5].

У перші дні німецько-радянської війни воїни Володимир-Волинського укріпрайону прийняли на себе основний удар німецьких військ[6]. Багато з них загинули у ДОТах, обороняючи рубежі. Серед них найбільш відомий подвиг Героя Радянського Союзу, командира взводу лейтенанта Сергія Гуденка, який загинув[7], захищаючи дорогу Устилуг-Володимир.

Галерея

Див. також

Примітки
  1. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)
  2. как строят доты. Фортификация. vn-parabellum.com. Процитовано 24 лютого 2016.
  3. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  4. Экспедиция во Владимир-Волынский УР, 10-17. 04. 2013  : фотографии ДОТы. kiur-club.io.ua. Процитовано 24 лютого 2016.
  5. Кам’яні свідки війни на Волині. Місто буденне | БУГ - bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (uk-UA). Процитовано 24 лютого 2016.
  6. Владимир-Волынский УР. Фортификация. vn-parabellum.com. Процитовано 24 лютого 2016.
  7. Казах зі званням Героя загинув на Волині в перші дні війни. Волинські новини. Процитовано 24 лютого 2016.

Джерела
  • Радянська військова енциклопедія. «ГРАЖДАНСКАЯ — ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 232. — ISBN 00101-236. (рос.)

Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.