ДОТ № 554 (КиУР)

ДОТ № 554 — артилерійська довготривала оборонна точка, що розташована у північній частині Київського укріпленого району неподалік села Гута-Межигірська та входила до складу першої лінії оборони КиУР. Відноситься до класу артилерійський напівкапонір (АНК) та є однією з трьох вогневих точок даного типу в межах КиУР (дивись також ДОТ № 152 та ДОТ № 578).

ДОТ № 554 (КиУР)

Історія будівництва

Для озброєння даного АНК залучили 76-мм гармати зразка 1900 року на капонірному лафеті, що прийняли на озброєння російської імператорської армії ще у 1910 році. На момент будівництва (1929—1931 роки) відповідальні особи не мали новішої техніки, тому вибір впав на озброєння часів Першої світової війни. Амбразури ДОТ були занадто великими і тому не захищали власний гарнізон від ураження уламками та ударною хвилею від близьких розривів снарядів супротивника, а також від бойових отруйних газів. Це примушувало гарнізон використовувати індивідуальні засоби захисту. Боротьба із ворожою броньованою технікою не була основним завданням, головна ціль — піхота та кавалерія супротивника.[1]

ДОТ № 554 побудовано на високому східному березі річки Ірпінь (30 — 40 метрів над над рівнем води Ірпіня) дещо північніше села Гута-Межигірська. Фортифікаційна споруда була здатна вести фланкуючий вогонь у південно-західному напрямку вздовж Ірпеня перед Гута-Межигірською, на відтинку річки, що не затоплювався під час закриття шлюзів дамб. Товщина стін сягала 150 см, а товщина перекриття — 110 см. Під час будівництва використано близько 329 кубометрів бетону. Головне озброєння — дві 76-мм гармати зразка 1900 року в окремих, суміжних бойових казематах, які розташовувалися уступом. Гарнізон становив 20 осіб, у його розпорядженні були радіостанція, телефони, прилад управління вогнем, фільтровальна установка для повітря тощо. АНК був облаштований апареллю для більш зручного завантаження снарядів. Крім того існувало спеціальне протихімічне приміщення, і тому напівкапонір відноситься до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1», тобто споруда могла витримати 1-2 прямих влученнь 203-мм гаубиці[1].

Служба
АНК № 554 у системі оборони 22-го БРО КиУР

Ця фортифікаційна споруда брала участь у Німецько-радянській війні та організаційно входила до складу 22-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав відтинок Гута-Межигірська — Демидів. Гарнізон складався із військовослужбовців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24-25 серпня 1941 року ДОТ знаходився у тилу радянських військ, фронт пролягав західніше. 26 серпня німці силами однієї посиленої роти із складу 44-ї піхотної дивізії розпочали форсування Ірпіня біля села Гута-Межигірська. Зусиллями вогньових точок КиУР та військ польового заповнення (28-ма гірськострілецька дивізія) ворога приперли щільним вогнем до берега так, що він втратив зв´язок із своїм (західним) берегом. Лише ввечері, у темряві, німці вивели свою ударну роту назад, втративши вбитими та пораненими близько одного взвода.[2]

Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, АНК № 554 мав перший бойовий контакт із супротивником 18 вересня, коли 296-та та 71-ша піхотні дивізії німців розпочали активні дії на даному відтинку. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочинають за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра.[2]

Але на відтинку Гута-Межигірська — Демидів ворог енергійно атакував. Не відомо, чи дійшов наказ про відступ до гарнізону АПК № 554, або ж радянське командування свідомо залишило гарнізон прикривати відхід головних сил. 18 вересня, до початку темряви, німецькі штурмові групи 296-ї піхотної дивізії блокували низку ДОТів вздовж Ірпеня, у тому числі АНК № 554. Рано-вранці 19 вересня, коли основна маса 37-ї армії вже була на лівому березі Дніпра, супротивник провів штурмовку АНК № 554 та кулеметного ДОТ № 556, що розташовувався у 1 кілометрі північніше та був повністю знищений. 6 червоноармійців потрапили у полон. Під час зачистки, після 19 вересня 1941 року, німецькі сапери споруду не знищили[2].

Сьогодення

ДОТ № 554 вцілілий та знаходиться у доброму стані.

Галерея
  • Вид з фронту справа. Фігури людей дають уявлення про розміри амбразур.
  • Ближній вид на амбразуру та головний вхід, у просвіті видно світло від входу-апарелі.
  • Внутрішній вид каземату, на підлозі видно зубчастий сектор горизонтальної наводки гармати.

Див. також

Примітки
  1. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.