ДОТ № 205 (КиУР)

ДОТ № 205 (ДОТ Вєтрова) — довготривала оборонна точка, що розташована на північній околиці села Юрівка і входила до складу першої лінії оборони київського укріпленого району. Відома у зв'язку із героїчною обороною під командуванням коменданта гарнізону ДОТа лейтенанта Вєтрова В. П.

ДОТ № 205

Історія будівництва та служби
ДОТ № 205 у системі оборони 6-го батальйонного району оборони (БРО) Віта-Поштова — Юрівка

ДОТ № 205 побудований за індивідуальним проектом і вважається найбільшою фортифікаційною спорудою всього КиУРу. Це так звана «мінна група» (або «міна» чи «вогнева група»), одна з чотирьох на території КиУР. ДОТ вбудовано в пагорб, він складається з чотирьох одноамбразурних і одного двохамбразурного каземата. Каземати сполучені між собою підземними галереями-потернами, протяжність яких становить близько 358 метрів. У підземних ходах обладнано приміщення для відпочинку особового складу (63 особи), склади для продовольства та боєприпасів, а також укриття для так званого змінного складу (50 осіб), тобто піхотного підрозділу для проведення контратак на поверхні біля самої оборонної споруди. ДОТ № 205 мав спеціальне протихімічне приміщення і тому відноситься до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати одне влучання 203-мм гаубиці у кожну зі своїх відкритих частин-казематів[1].

Ця фортифікаційна споруда брала участь у Німецько-радянській війні та організаційно входила до складу 6-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав відтинок Віта-Поштова — Юрівка. Під час першого генерального штурму КиУРу, який розпочав 29-й армійський корпус німців 4 серпня 1941 року, ДОТ лейтенанта Вєтрова мав бойовий контакт з ворогом починаючи з 5 серпня. Але на даному відтинку німці завдавали допоміжного удару силами одного полку 44-ї піхотної дивізії та не наступали далі села Юрівка. Ворог не обстрілював цю «мінну групу» важкою артилерією, як це було на напрямку головного удару біля села Віта-Поштова, та не застосував проти неї штурмові групи саперів з вибухівкою. З іншого боку радянські війська відійшли за північну околицю села Юрівка, тому ДОТ № 205 опинився на нейтральній смузі. Завдяки цьому 12 серпня підрозділи 175-ї стрілецької дивізії відносно легко змогли вийти до «міни» та передати її гарнізону патрони та провіант. Таким чином підлеглі лейтенанта Вєтрова дисципліновано тримали свої позиції та не залишали свого ДОТа близько 7-8 діб, не маючи ніякого контролю та координації з боку свого командування[2].

Сьогодення

ДОТ № 205 вцілілий, дуже популярний серед київських краєзнавців та екскурсоводів. На пагорбі ДОТа у 70-і роки був встановлений невеликий обеліск загиблим червоноармійцям.

Світлини
  • Схема ДОТа № 205
  • Одна з потерн ДОТа
  • Кулеметні каземати ДОТа № 205: один на 2-і та на два 1-ну амбразури
  • Вхід до ДОТу з амбразурою захисту входу

Джерела

Див. також

Примітки
  1. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.