Молекулярні кристали
Молекуля́рні криста́ли — кристалічні твердотільні речовини, молекули яких зберігають цілісність в твердій фазі.
Кристал, у вершинах ґратки якого знаходяться молекули або індивідуальні атоми, які утримуються силами ван дер Ваальса. Такий кристал порiвняно з йонним має меншу твердiсть та нижчу температуру плавлення, його утворення є характерним для органiчних сполук.
Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки ван дер Ваальсовим силам, водневим зв'язкам або диполь-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний дипольний момент.
Характерним представником молекулярних кристалів є кристал нафталіну. До молекулярних кристалів належать також кристали льоду й сухого льоду (СО2).
Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.
Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є екситони Френкеля.
Гігантський молекулярний кристал
англ. giant molecular crystal
Кристал з гігантською за розмірами структурою, який складається з атомів, зв’язаних ковалентними зв’язками. Такі кристали відзначаються міцністю і високою температурою топлення (напр., оксид алюмінію, алмаз).
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0