Давид Абрагамович

Дави́д Абрагамо́вич (пол. Dawid Abrahamowicz; 1839, с. Торговиця — 1926, м. Львів) — галицький громадсько-політичний діяч, «подоляк». За походженням вірменин.

Давид Абрагамович
вірм. Դավիթ Աբրահամովիչ
пол. Dawid Abrahamowicz
Народився 30 червня 1839(1839-06-30)
Торговиця, Городенківська міська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область
Помер 24 грудня 1926(1926-12-24) (87 років)
Львів, Польська Республіка[1]
Поховання
Личаківський цвинтар[2] : 
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльність Австро-угорський і польський політик, громадсько-політичний діяч вірменського походження, меценат, багатий землевласник Галичини
Членство Галицьке господарське товариствоd
Партія Польський клубd
Родичі Корнель Ян Кшечуновіч[3], Едвард Подлевськийd[3], Filip Zaleskid[3] і Еміль Торосевичd[3]
Брати, сестри Адольф Абрагамович
Нагороди
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Командор ордена Леопольда (Австрія)
 Давид Абрагамович у Вікісховищі

З життєпису

Народився в Торговиці Пільній (пізніше — Городенківського повіту) в родині землевласників. Старший брат польського драматурга Адольфа Абрагамовича.

Закінчив цісарсько-королівську гімназію в Станиславові (нині Івано-Франківськ). Ще в молоді роки виявив потяг до політики, згодом прославився добрими та дотепними промовами, а також іронією. Також навчався у Франції та Німеччині.

Посол до Галицького крайового сейму (1869–1914), Райхсрату (1875–1918), віце-спікер і спікер Палати Послів (1897), президент «Кола польського» (1906), міністр Галичини (1907–1909), віце-президент Галицького рільницького товариства; засновник Бурси Абрагамовичів у Львові, 25 років очолював Львівську повітову раду. Зазначимо, що Абрагамович ніколи не був прихильним до українських політиків. Проте його антиукраїнськість була позбавлена рис шовінізму.

Засновник Бурси Абрагамовичів у Львові — школи для незаможної молоді (з цією метою, а також на придбання творів мистецтва для реконструйованого Королівського (Вавельського) замку у Кракові виділено все його майно).

У Львові від 1905 року мешкав у будинку на теперішній вулиці Дорошенка, 17. Також у цьому будинку мешкав відомий колекціонер і охоронець Історичного музею Станіслав Заревіч.

Сто років тому львівські євреї жартували: якщо син єврея став поляком, то це ще не означає, що його діти не будуть євреями. Що стосується Абрагамовичів, можна констатувати: коли нащадки вірменів почулися поляками, то це ще не означає, що їхні нащадки не почуються українцями. Промовистий доказ — гробівець графа Абрагамовича на Личаківському цвинтарі. У ньому, крім його власників, спочивають ще четверо поляків (серед них — Еміль Торосєвич (1828 — 9.02.1901) — представник ще однієї відомої галицької родини вірменського походження і, зауважимо, завзятий опонент українських політиків у Галицькому сеймі), а також шестеро українців, з-поміж яких старшина легіону УСС та УГА з Полтавщини Михайло Гаврилко (8.02.1882 — загинув 1920 року, обороняючи Польщу від більшовицької навали) й офіцер дивізії СС «Галичина» та УПА граф Володимир Абрагамович (12.01.1925 — 5.03.1950), який поліг у бою з енкаведистами.

Світлини

Пам'ять
  • Упродовж 1930—1942 та 1944—1946 років у Львові була вулиця Абрагамовичів, названа на честь братів Адольфа та Давида Абрагамовичів (нині — вулиця Бой-Желенського).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143832883 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 72.
  3. https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Abrahamowicz.shtml

Джерела
  • Гаврилюк Ю. Абрагамович Давид // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
  • Уніят В. Абрагамович Давид // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 5. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Армяне-народ созидатель чужих цивилизаций: 1000 известных армян в мировой истории / С. Ширинян. — Ер. : Авт. изд., 2014. — С. 64. — ISBN 978-9939-0-1120-2. (рос.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  • Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej / pod red. Jacka M. Majchrowskiego. — Warszawa, 1994. (пол.)
  • Nicieja S. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986. — Ossolineum, 1988. — ISBN 83-04-02817-4. (пол.)
  • Starzyński S. Abrahamowicz Dawid // Polski Słownik Biograficzny. — T. 1. Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — S. 9–10. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.