Дайкон
Дайкон (Raphanus sativus L. convar. acanthiformis (Morel)[1] яп. 大根, або японська редька) — солодка японська редька. В перекладі з японської — «великий корінь».
Поширення
Дайкон відносять до родини капустяних. Можливою батьківщиною дайкона називають Китай, де росте лоба (азійська редька). Шляхом селекції в Японії і отримали дайкон з лоби. І редьку, і редис в Західній Європі відносять до допоміжних, не головних овочів. В Японії, де століттями гостро стояли питання перенаселення і отримання харчів, дайкон віднесено до головних овочів. Адже там виведені сорти велетенського дайкона, вага яких перевищує 500 грамів. Є сорти з вагою 1 кг і більше.
Біологічна характеристика
Біологічні характеристики дайкона збігаються з характеристиками редьки і редису. Період вегетації досягає 60—80 днів. Довжина стиглих коренів досягає 30-80 см в залежності від сорту. 100 грамів дайкону містять двадцять одну (21) кілокалорію.
Хімічний склад
На відміну від редьки дайкон не має вмісту гірчичних олійних речовин, тому має більш приємний смак і часто не потребує дотаткової термічної обробки. В дайконі знайдені вітамін С і ферментні речовини, що сприяють перетравленню продуктів з вмістом крохмалю.
Врожайність
Агрікультура має високу врожайність — десять (10) кілограмів на 1 метр квадратний. Коливання в залежності від сорту.
Добрива
Дайкон добре відгукується на добрива. Перед сівбою вносять одну цеберку гною на 1 метр квадратний.
Ґрунт
Для дайкону бажані легкі ґрунти. Перед сівбою ґрунти глибоко обробляють бороною і вносять пісок. Корінь в період вегетації росте вглиб і догори, піднімаючись над поверхнею землі як турнепси. Бажані поливи, прополка і додаткове боронування рядків.
Сівба
Висівання — в червні. Насіння перед сівбою замочують в теплій воді. Воду бажано міняти при охолодженні і висівати тільки насіння-проростки. Внесок в ґрунт — 20 -25 см одне від одного. Має поширення наклеювання насіння на туалетний папір навесні через проміжок 20 -25 см, замочування і висівання в папері. Глибина внесення насіння як у редиса. Збори врожаю через 50-70-80 днів або раніше в залежності від визрівання і сорту.
Вирощування в Україні
Дайкони цілком гідні для вирощування в Україні, особливо в її північних районах через короткий строк вегетації.
- Дайкон в порівнянні з редисом
Поширені сорти
- «Аокубі» — поширений японський сорт
- «Сакурадзима» — серцевина рожева
- «Японський білий довгий»
- «Клик слона»
- «Великий бик»
- «Дракон»
- «Імператор»
- «Токінасі»
- «Міновасе»
- «Термінатор»
- «Цезар» тощо.
Шкідники
Головні шкідники — хрестноквіткові блошки (Phyllotreta cruciferae).
Використання
Дайкон, який вирощують на значних площах, входить до майже щоденного раціону японців. Має поширення в Китаї, країнах Східної і Центральної Азії (Узбекистан) і в Америці. Прихильники дайкона вирощують по десять — п'ятнадцять різних сортів. Влітку навіть молоде і ніжне листя додають до салатів.
Дайкон використовують для салатів, як гарнір до м'ясних і рибних страв, до страв з грибами. Коріння смажать, маринують, солять, використовують свіжими. Зберігають взимку в темних прохолодних приміщеннях у вологому піску як моркву.
Див. також
Примітки
- Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine. Охорона прав на сорти рослин: Бюлетень / Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Український інститут експертизи сортів рослин. — 2015. — Вип. 2 ч. 1. — 100 с.
Джерела
- Vincent E. Rubatzky, Mas Yamaguchi: World Vegetables: principles, production and nutritive values. 2. Auflage. Aspen Publishers, Gaithersburg 1999, ISBN 0-8342-1687-6
- «Приусадебное хозяйство», февраль, 1992
- «Наука и религия», июнь, 1980
Посилання
- Редька дайкон — японське диво
- Дайкон — солодкий родич гіркої редьки[недоступне посилання з липня 2019]
- Гість із Далекого Сходу[недоступне посилання з липня 2019]
- Новосели наших грядок
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дайкон