Далекосхідна гречка японська

Далекосхідна гречка японська[1] (Reynoutria japonica) — вид рослин родини гречкові (Polygonaceae), уродженець Східної Азії, натуралізований в Америці, Австралії, Новій Зеландії, Європі.

Далекосхідна гречка японська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Далекосхідна гречка (Reynoutria)
Вид:
Далекосхідна гречка японська (R. japonica)
Біноміальна назва
Reynoutria japonica
Houtt., 1777
Синоніми

Fallopia japonica (Houtt.) Ronse Decr.

Опис

Багаторічна кущиста трав'яниста рослина 1–2.5 м заввишки. Стебла зеленувато–червонуваті, розгалужуються з верхньої частини. Листки чергуються; листові пластини короткочерешкові, широко яйцеподібно-трикутні, коротко й різко звужені, з цілими краями, голі, 5–15 см завдовжки[2].

Суцвіття пахвові, висотою ≈10 см, складається з декількох китиць. Кілька розміщених у кільцях квіток утворюють китиці. Квітки радіально симетричні, ≈5 мм завширшки. Квіти дводомні (чоловічі й жіночі квіти на окремих рослинах). Біло-рожевих листочків оцвітини 5. Тичинок 8. Горішок 3–4 мм, коричневі[2].

Поширення

Природне поширення: Японія, Корейський п-ів, Китай, Тайвань; натуралізований: Австралія, Нова Зеландія, Канада, США, Сен-П'єр і Мікелон, Європа (Данія, Фінляндія (пд.), Ірландія, Норвегія (пд.), Швеція (пд.), Велика Британія, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Латвія, Литва, Україна, Болгарія, Італія (пн.), Румунія, Словенія, Франція, Португалія (пн.), Іспанія (пн.)); також культивується[3][4][5].

Населяє двори, сади; декоративна[2].

Практичне використання

Молоді стебла їстівні як весняний овоч зі смаком, схожим на надзвичайно кислий ревінь. Його їдять в Японії як сансаї (дикий їстівний овоч).[6]

Галерея
  • зарості рослини
  • цвітіння жіночої рослини
  • плоди
  • ілюстрація

Примітки
  1. Reynoutria japonica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. NatureGate. Процитовано 26.12.2018. (англ.)
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 26.12.2018. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 26.12.2018. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 26.12.2018. (англ.)
  6. "山菜関係資料 - 山菜文化産業懇話会報告書" - Wild vegetable related document - Wakami culture industry conference report. Forestry Agency. 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.