Дампа Сонам Г'ялцен

Лама Дампа Сонам Г'ялцен (тиб. བླ་མ་དམ་པ་བསོད་ནམས་རྒྱལ་; 16 травня 1312– 23 липня 1375) — 14-й сак'я-трицзін (настоятель-правитель) школи Сак'я і 4-й данса-ченпо Тибету у 1344—1347 роках, тибетський історик і коментатор буддійських текстів. Відомий також як Саджа Соднамджалцан.

Дампа Сонам Г'ялцен
тиб. བླ་མ་དམ་པ་བསོད་ནམས་རྒྱལ་མཚན
Народився 1312[1]
Помер 1375[1]
Національність тибетці
Діяльність історик, письменник
Вчителі Khampa Lamad[2], Buton Rinchen Drubd[2], Khenchen Shyönnu Gönpod[2], Pang Lotsāwa Lodro Tenpad[2], Lama Dra Tangpad[2], Lama Gyen Bumd[2], Naza Drakpukpa Sonam Peld[2], Palden Sengéd[2], Drinchen Sengé Zangpod[2], Shyang Changchub Sherabd[2], Jo Den Khenpo Sönam Drakpad[2], Lama Gyaltsen Öd[2], Lama Rinchen Pal Zangd[2], Bangmo Shyuwa Shyönnu Pald[2], Drak Khawa Drakpa Sengéd[2], Nartangpa Tsultrim Gyeltsend[2], Tertön Sangye Lingpad[2], Dön Ri Drak Chenpa Könchok Gyaltsend[2], Ti Shri Kün Ga Lodröd[2], Lok Kya Drakpa Zangpod[2], Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен[2] і Джам'ян Донйо Г'ялцен[2]
Відомі учні Nyawon Kunga Peld[2], Tsünpa Tön Shyönd[2], Sönam Drakpad[2], Jadral Ba Tashi Jungnéd[2], Pelden Tsultrimd[2], Чже Цонкапа[2], Lama Kün Trashipad[2], Rendawa Zhonnu Lodrod[2], Shangpa Künkhyen Sherab Pal Zangd[2], Dzongpa Zung Kyi Palwad[2], Lama Drakpa Pald[2], Buddhaśrīd[2], Palden Lekpad[2], Sharchen Yeshe Gyeltsend[2], Kunga Pelzangd[2], Lha Tsün Samyé Pad[2], Künga Trashid[2], Gung Chen Tashi Zangpod[2], Kam Kampa Tsöndrü Zangpod[2], Лодро Г'ялцен[2], Khenchen Changchub Pal Zangd[2], Nu Go Gyalwa Rinchend[2], Rinpoche Draktsulwad[2], Kün Ga Gyaltsend[2], Drak Tokpa Sönam Zangpod[2], Ritröpa Lodrö Tenpad[2], Лонгченпа[2], Sakyapa Lobpön Drakpa Lodröd[2], Khenchen Sherab Dorjéd[2], Chunyi Sarmad[2], Tawen Kunga Rinchend[2], Sakya Dak Chen Chökyi Gyaltsend[2], Tru Lung Chöjé Changchub Sengéd[2] і Pö Khangpa Rinchen Gyaltsend[2]
Знання мов Тибетська[3]
Посада Sakya Trizind
Конфесія Тибетський буддизм
Рід Khön clan of Sakyad
Батько Санпопал
Мати Ma Chik Shyön Bumd
Брати, сестри Кюнга Г'ялцен Пелсанпо, Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен, Кюнга Лотро Г'ялцен, Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен, Q24832109? і Джам'ян Донйо Г'ялцен

Життєпис

Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санпопала, сак'я-трицзін (настоятеля) школи Сак'я і данса-ченпо (старшого теократичного очільника) Тибету, та Мачіг Шонну Бум. Народився 1312 рок, отримавши ім'я Н'їма Дева'і Лотро. Здобув класичну освіту школи Сак'я з тибетського буддизму, а від вчителя Будон Рінчендуба отримав пізнання з калачакри.

1323 року після поділу володінь між братами, долучився до гілки Рінченан на чолі з рідним братом Джам'ян Донйо Г'ялценом. Згодом отримав від імператора Єсун-Темура посаду бейлан-вана (на кшталт віцекороля) Кхама, Амдо і У-Цанга. 1328 року отримав попередне чернече висвячення, змінивши ім'я на Сонам Г'ялцен. 1331 року прийняв остаточні чернечі обітниці.

1341 року допоміг Джам'ян Донйо Г'ялцену повалити зведеного брата — данса-ченпо (старшого настоятеля-правителя) Хацун Намхе Лекпа Г'ялцена. У 1342 році долучився до придушення повстання Чанчуби Г'ялцена, тимпона (темника) Пагмодрупи. 1344 року після смерті брата став новим данса-ченпо.

Продовжив війну з Чанчубою Г'ялценом, відправивши 1346 року проти нього загони тимпонів Н'яла і Е, але ті зазнали поразки. Невдовзі дпон-чен (цивільний адміністратор) Г'ялва Санпо зуміг підступом захопити Чанчубу Г'ялцена. Поступово Дампа Сонам Г'ялцен почав відновлювати владу Сак'я в Тибеті. Але у 1347 році Г'ялва Санпо раптово рішенням імператора Тоґон-Темура було замінено на Ванцона, можливо, внаслідок інтриг діші Кюнга Г'ялцен Пелсанпо. У відповідь Г'ялва Санпо звільнив Чанчубу Г'ялцена. На користь цього також свідчить раптова відставка самого Сонам Г'ялцена того ж року. Його замінив син Кюнга Г'ялцен Пелсанпо — Лодро Г'ялцен.

Продовжив відігравати важливу політичну роль. Протягом 1350-х років був посередником між Чанчубу Г'ялценом і Лотро Г'ялценом, але без значного успіху. У 1360-х роках багато зробив для відродження монастиря Сам'є, що існував за часів Тибетської імперії.

1373 року очолив збори світських і духовних володарів в Недонзі, що затвердило владу Джам'ян Шак'я Г'ялцена в Тибеті. Помер 1375 року.

Творчість

Був визначним релігійним практиком, його учнями були Чанчуба Г'ялцен, якого надихав також політичними ідеями відродження Тибетської імперії, а також Лонгченпа і Чже Цонкапа.

Є автором історичної праці «Світле свічадо царських родоводів», де прослідковується історія Тибету від заснування всесвіту до XIV ст. Є важливим джерелом з давньої тибетської історії. Разом з тим тенденційно подає події з огляду прихильника буддизму та відносин китайських і тибетських володарів.

Також склав коментарі до буддійських трактатів «Праманавартика», «Абхісамаяланкара», «Бодхісаттвачар'яватара» та праць Нагарджуни.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118516450 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Tibetan Buddhist Resource Center — 1999.
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

Джерела
  • Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963
  • Sørensen, P.K., Tibetan Buddhist Historiography: The Mirror Illuminating the Royal Genealogies. An Annotated Translation of the XIVth Century Chronicle rGyal-rabs gsal-ba'i me-long, Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 1994
  • Kurtis Schaeffer et al. (eds), Sources of Tibetan tradition. New York 2013
  • Olaf Czaja, Medieval rule in Tibet. Wien 2013
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.