Даниленко Степан Максимович

Народився 25 грудня 1901 (7 січня 1902) року в Полтавській губернії. В 1928 році закінчив Київський медичний інститут. У 1929—1941 роках — епідемолог в Богуславі. З 1941 року жив у Києві. В 1946—1964 роках викладав у фельдшерській школі № 1 гігієну і анатомію.

Відомий колекціонер медалей і значків. З 1964 року захопився вивченням кладовищ, співпрацював з М. І. Кутинським. З 1967 по 1974 рік в групі «Київський некрополь» Людмили Проценко.

Могила Степана Даниленка

Помер 29 квітня 1982 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 20, ряд 1, місце 32).

Дружина — Валентина Федорівна, лікар-ренгентолог. У них дві доньки:

• Інна Карєєва — доктор хімічних наук;
• Олександра — доктор мистецтвознавства, дружина народного художника України О. Г. Денченка. (У них сини: Микола — художник, Володимир — художник-декоратор).

• Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;