Данило Чорний

Данило Чорний (до 1360 — бл. 1428 — 1430) [1] — іконописець, чернець, сучасник (швидше за все старший) і співробітник Андрія Рубльова. Прізвисько «Чорний» відомо по тексту «Сказання про святих іконописцях» (рос. «Сказания о святых иконописцах») (кін. XVII — поч. XVIII ст.), у більш ранніх джерелах називається просто Данилом. [2]

Данило Чорний
Народження	до 1360
Смерть	1428(1428)
	Андроніков монастирd, Москва, Велике князівство Московське
Поховання	Андроніков монастирd
Країна	Велике князівство Московське
Релігія	православ'я
Жанр	ікони, біблійні фрески
Діяльність	художник, іконописець
Напрямок	іконопис
Данило Чорний у Вікісховищі

Нічого не відомо ні про місце народження Данила, ні про його батьків, невідомо також його ім'я до постригу. Йосип Волоцький в «Духовній грамоті» писав, що художник був чернець Андронікова монастиря. Працював разом з Андрієм Рубльовим. Визначення творчої спадщини Данила Чорного ускладнене тим, що творів, виконаних ним одноосібно, історичними документами не зафіксовано. Іконописці XV століття не залишали автографів. Літописи свідчать про розписи Данилом і Андрієм Рубльовим Успенського собору (1408) у Володимирі, Троїцького собору (1420-ті роки) Троїце-Сергієвої лаври. Причому Данило названий першим, що може свідчити про старшинство і його більшу професійну досвідченість. Йосип Волоцький називає Данила вчителем Рубльова. Андрій Рубльов і Данило розписали також Спаський собор Андронікова монастиря. [3] [4] Вперше питання про розмежування живопису Андрія Рубльова і Данила Чорного було поставлено І.Е. Грабарем в його роботі про Андрія Рубльові (1926). У розписах Успенського собору Данилу Чорному приписують композиції південного нефа, південного схилу центрального нефа, ряд фрагментів на північній стіні головного вівтаря, а також частину деісусного і святкового чинів з іконостасу. Останні роки життя провів в Андроніковом монастирі. Данило помер одночасно, найімовірніше, через епідемію, з Андрієм Рубльовим у 1428 році.[5] Обидва знаменитих автора поховані в Спасо-Андроніковом монастирі в Москві. У 1992 році при розчищенні вівтаря Спаського собору поряд з могилами ігуменів та засновників монастиря було виявлене поховання двох простих ченців. Вік ченців був відповідно приблизно 50 і 80 років. На думку антрополога Сергія Нікітіна це було вторинне поховання (кістки мали пошкодження, залишені імовірно пошуковим щупом). На цій підставі (навряд чи кого ще з простих ченців могли розшукувати для перепоховання на настільки почесному місці) поховання були ідентифіковані як тіла Андрія Рубльова і Данила Чорного.[6] Також у нього є брат Чорний Данило(менший).