Данте Габрієль Россетті

Народився Габрієль Чарльз Данте Россетті 12 травня 1828 в великій родині, де всі займалися літературою.

Його батько, Габрієль Россетті, емігрував з Італії до Великої Британії, викладав італійську мову в Королівському коледжі в Лондоні, а в вільний час займався написанням коментарів до творів Данте.

Старша сестра, Марія Франческа, написала книгу «Тінь Данте».

Данте Габрієль був братом поетеси Крістіни Россетті і критика Вільяма М. Россетті. Родина і друзі називали його Габрієлем, проте в публікаціях Россетті на перше місце поміщав своє друге ім'я — Данте — через літературні асоціації.

У дуже ранньому віці він цікавиться літературою. Подібно до всіх його рідних братів, він прагнув бути поетом, але також і живописцем, проявивши великий інтерес до Середньовічного італійського живопису, повагу і захоплення яким проніс через усе життя.

До кінця своїх днів Данте Габрієль Россетті залишався до певної міри дилетантом в області живопису. Освоїти техніку писання олією йому допоміг художник, член Братства Прерафаелітів, Гант.

Холмен Гант і Россетті познайомились на виставці картини Ганта The Eve of St. Agnes, яка була ілюстрацією поеми досі маловідомого англійського поета-романтика Джона Кітса. Россетті у своїх поемі «The Blessed Damozel» й сам наслідував Кітса, тому припускав, що їхні з Гантом мистецькі і літературні ідеали збігаються.

Разом Гант і Россетті розвинули ідею нового руху в англійському образотворчому мистецтві — прерафаелітизму,- і були (разом з Міллесом) засновниками «Братства Прерафаелітів» (1848—1853).

Крім того, Россетті спадає на думку видавати журнал «Росток», в якому прерафаеліти змогли б опублікувати свої погляди на мистецтво і літературу.

Россетті публікує переклади Данте та інших середньовічних італійських поетів, при цьому прагнучи в своїх творах використовувати стилістичні риси ранньоіталійської поезії.

Автопортрет, 1847

Діва Святого Граалю

Мрія дня

Ранній період творчості характеризується точністю і визначеністю манери; перші його картини більше, ніж інші роботи прерафаелітів, нагадують живопис італійського кватроченто, яким молоді художники Братства так захоплювались. На картині «Дівоцтво Непорочної Марії» Богородиця зображена виснаженою, пригніченою дівчинкою-підлітком. Цю першу свою роботу, підписану «P.R.B.» (Pre-Raphaelite Brotherhood: за маніфестом прерафаелітів, так мали бути підписані їхні картини, а зміст абревіатури повинен був залишатися в таємниці) Россетті показав на Вільній виставці в лондонській галереї Гайд Парк Конер і навіть отримав декілька позитивних відгуків.

Інша його картина — незавершена «Знайдена» — присвячена сучасній йому проблемі: Россетті збирався змалювати дівчину легкої поведінки, яку піднімає з дороги сільський скотопромисловець і впізнає в ній свою колишню кохану.

Восени 1849 року Россетті разом з Хантом поїхав до Франції, де відкриває для себе роботи Джорджоне, Леонардо да Вінчі, Тіціана, і до Бельгії, де знайомиться з творами Ван Дейка і Мемлінга.

Після повернення в Лондон Россетті знайомиться з Ліззі Сиддаль, котра спочатку стає його моделлю, а згодом — дружиною.

Незважаючи на підтримку і заступництво критика Джона Рескіна, негативні відгуки і критика картин змусили Россетті відмовитися від публічних виставок; художник звертається до акварельної техніки, тому що такі картини могли продаватися приватно.

Натхненням художника в 1850-ті роки стали сюжети «Нового життя» Данте і «Смерть короля Артура» Сіра Т. Малорі. Ці теми також цікавили і тогочасних друзів Россетті — В. Морріса та Е. Берн-Джонса.

У травні 1861 дружина Данте Габрієля Ліззі народжує мертву дитину, а 10 лютого наступного року через передозування ліків помирає сама.

У 1864 Данте Габрієль пише «Беату Беатрикс» — посмертний портрет коханої, чиє зображення він ідеалізує подібно до того, як Данте — свою Беатриче. Рсосетті також пише ряд полотен, на яких зображує замислені жіночої фігури, зазвичай в тяжкому, болісному спогляданні чи роздумі. Свої невидані поезії тих років він кладе в могилу дружини.

1864 року він їде до Парижу, де на ретроспективній виставці робіт Делакруа знайомиться з Мане. Вже тоді Россетті має серйозні проблеми з зором.

У цей період художник відходить від колишнього, за словами критика Рескіна — «нестерпного» реалізму Россетті-прерафаеліта, звертаючись в своїх і живописних, і поетичних творах до міфологічних тем і стилізації. Це не могло не вплинути вагомо на розвиток Європейського Символізму. У своїх роботах Россетті зображує жінок до одержимості стилізовано: його нову коханку Фанні Корнфорт змальовує чи не конспектом фізичного еротизму, в той час як Джейн Верден, жінка прерафаеліта Морріса, постає ефірною богинею.

У червні 1872 року, після того, як ним знехтувала щиро кохана ним Джейн Верден, в стані суворої депресії, майстер спробує накласти на себе руки, але буде вчасно врятований. Але з того дня він важко хворіє, стан його ускладнює як наркотична залежність, так і жорстока критика його поезій, що він їх за порадою друзів, вийняв з могили Елізабет.

Останні роки Россетті живе затворником. У грудні 1881 переносить інсульт.

Данте Габрієль Россетті помер 9 квітня 1882 року в Брінчігтон-на-морі в Кенті.

• 
  Астарта Сирійська

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данте Габрієль Россетті

• Галерея Данте Габрієля Россетті (рос.)