Данілов Володимир Георгійович

Данілов Володимир Георгійович (31 травня 1969, с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР 7 вересня 2016, Київ, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України (81-ша окрема аеромобільна бригада)[1], псевдо «Дикий».

Данілов Володимир Георгійович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 31 травня 1969(1969-05-31)
с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область
Смерть 7 вересня 2016(2016-09-07) (47 років)
Київ, Україна
Псевдо «Дикий»
Військова служба
Роки служби 20142016
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 81 ОАеМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»

Життєпис

З 2009 року проживав в місті Богуслав, знайшов там родину, працював трактористом на підприємстві.

В 2014 році пішов добровольцем в Курінь УНСО, після ротації бригада була передана в підпорядкування ВДВ.

З 26 травня 2014 року брав участь у Бої за Донецький аеропорт.

28 липня 2014 року оборона Авдіївської промки Бої за Авдіївку, стояв у «Будинку Павлова».

1 вересня 2016-го Володимиру посеред ночі стало погано, спочатку краматорська реанімація, борт, Харків, знову борт Київ, Інститут Амосова, Володимиру констатували «пост-травматичну контузію лівої легені, розслоєння аорти», потрібно було стентування, у держави грошей на це не було, прийняли рішення робити відкриту операцію, «Дикий» не дожив до операції лічені години.

Синдром розшарування аорти в нього ще з першого поранення яке він отримав в ДАП, після чого був відправлений в Чернігівський військовий госпіталь, з якого хворим був забраний дружиною, яка продовжила лікування.

По смерті залишилися мати, сестра, 17-річний син, дві 13-річні доньки та дружина. Дружина після смерті «Дикого» пішла на військову службу в ту ж 81-шу аеромобільну бригаду, де пройшов свій бойовий шлях її коханий.

Похований в місті Богуслав, де проживав останні сім років з люблячою дружиною, та дітьми.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни:

Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.