Дарія Ніколоді

Дарія Ніколоді народилась 19 червня 1950 року у Флоренції в родині юриста, учасника Опору, та його дружини Фульвії Казелла, дочки композитора Альфредо Казелла. У 1967 році вона переїхала до Риму, де вступила до Національної академії драматичного мистецтва ім. Сільвіо Д'Аміко. Там її помітив театральний режисер Лука Ронконі, який запропонував їй дебютувати в наступному році на Міжнародному театральному фестивалі у Венеції.

У 1970 році почала знімалася в кіно та на телебаченні, мала значимі роботи в театрі та кіно під керівництвом Еліо Петрі. У 1971—1974 роках перебувала у стосунках зі скульптором Марко Черолі. Їхня дочка Анна народилась 9 червня 1972 року (трагічно загинула в дорожній аварії 29 вересня 1994 року).

У 1974—1985 роках у стосунках з режисером Даріо Ардженто, з яким познайомилася під час прослуховування до фільму «Криваво-червоне». У 1975 році в пари народилась донька Азія Ардженто, яка також стала акторкою та режисером. У 1975—1987 роках Ніколоді як акторка та сценарист брала участь в усіх кінопректах Даріо Ардженто — «Криваво-червоне» (1975), «Суспірія» (1977), «Пекло» (1979), «Тремтіння» (1982), «Феномен» (1985) та «Жах в опері» (1987). Після розриву стосунків з режисером знялася в низці кіно- та телефільмів різного жанру, таких як «Макарони» (1985), «Фотографія Джой» (1987), «Жах Паганіні» (1989, також автор сценарію), «Кінець відомий» (1993) та інш. Пізніше з'явилася в кількох стрічках, в яких головну роль виконувала її дочка Азія (сповнене самоіронії камео у «Віола цілує всіх»). У 2009 році зіграла невелику роль медіума в мінісеріалі «Флорентійський монстр», заснованому на реальних подіях.

Дарія Ніколоді померла 26 листопада 2020 року в Римі у віці 70 років від інфаркту[2].

Акторка:

Сценарист:

• Суспірія / Suspiria (1977)
• Жах Паганіні / Paganini Horror (1989)