Дафна Орам

Вивчала гру на фортепіано, органі й композицію у Шерборнській школі для дівчат. Після школи Дафна мала б продовжити навчання у Королівський коледж музики, але у звʼязку з тодішніми законами, вона була б зобовʼязана після навчання працювати вчителькою музики, чого вона не хотіла. Тому замість навчання у Коледжі вона у 1943 році почала працювати звуковою режисеркою у BBC.[7] З появою магнітофонів, Орам почала експериментувати з трансформаціями звуку на плівці. В цей час написала твір Still Point, у якому вона застосовує живу електронну обробку звуку оркестру та плівки (1950).

У 1958 р. разом з композитором Desmond Briscoe, засновує BBC Radiophonic Workshop, і стає його директоркою.[7] Але невдовзі, у на початку 1959 р., вона покидає BBC через розбіжності з керівництвом щодо шляхів розвитку Workshop.[8] Згодом вона створила власну студію в Кенті, де на замовлення створювала звукові композиції для фільмів та реклами.

Синтезатор Oramics

Ще працюючи в BBC, Орам почала працювати над власним винаходом — синтезатором Oramics. У 1962 р. вона отримала ґрант від Gulbenkian Foundation, який дозволив їй продовжити роботу над винаходом.[9][10] Синтезатор працював за оптичним принципом — графіка, нанесена на 10 паралельних стрічок для фільму, перетворювалася на звуковий сигнал з допомогою фототранзисторів.[7] В конструюванні синтезатора Дафні допомагав інженер Graham Wrench.[11]

Синтезатор складався з кількох компонентів:

Генератор звукових коливань (осцилятор)

На прозорому матеріалі фарбою нанесено потрібну форму хвилі, так що нижня частина хвилі є непрозорою, а верхня пропускає світло. Генератор коливань з потрібною частотою (скажімо, 440 Гц для ноти ля першої октави), сканує поверхню з допомогою променя світла. Генератор працює подібно до осцилоскопа, тільки в зворотній бік — перетворюючи світло у коливання.[10]

«Секвенсер» частоти коливань

Частота коливань для генератора хвилі задається з допомогою чотирьох 35-міліметрових плівок для фільму. Кожна з чотирьох плівок проходить над чотирма фототранзисторами, даючи таким чином 16 «бітів» — значень 0 або 1. Перша з чотирьох стрічок (нижня) програмує одиниці герц, друга — десятки, третя — сотні, четверта — тисячі. Приміром, щоб запрограмувати коливання частотою 440 Гц, потрібно позначити третій «біт» (позначає число 4 в двійковій системі) на третій стрічці (сотні), а також третій біт на другій стрічці (десятки), отримуючи значення 440.[10]

Додаткові плівки для інших параметрів

Станом на 1966, доки Graham Wrench працював над реалізацією Oramics, синтезатор мав 6 плівок — 4 для частоти звуку, і дві додаткові — для вібрато й контролю гучності. Протягом наступних років до синтезатора додали ще 4 плівки.[10]

Дафна Орам створювала як оригінальні композиції, так і різноманітні звукові роботи для кіно й реклами. Серед важливих робіт:

• 1950: Still Point для оркестру, записів та обробки звуку наживо;
• 1957: Електронна музика для радіовистави Amphytryon 38 (1957), з використанням синусоїдного осцилятора, саморобних фільтрів, магнітофонів.
• 1961: У співпраці з Жоржем Оріком створила електронну музику до фільму The Innocents
• 1962: Випустила платівку Electronic Sound Patterns в рамках серії BBC Listen, move and dance series. Платівка створена для дітей, щоб «приносити їм задоволення, стимулювати їх танцювати і розвивати уяву».[13]
• 1968: Four Aspects
• 1972: Написала книжку An Individual Note of Music, Sound and Electronics

У 2007 році вийшов комплект з двох CD під назвою Oramics, який включає багато робіт Дафни Орам, як музичних композицій, так і робіт для реклами, композиції для фільмів і театру, а також композиції, створені разом з учасниками міні-курсу, який Орам проводила у 1967 році. Альбом доступний на Bandcamp.

• Альбом Oramics на Bandcamp (2007)