Октава
Окта́ва — в музиці та акустиці — інтервал між двома тонами, частоти яких співвідносяться як 1 : 2. (тобто ).
| Інтервали р: |
| Див.також: |
В музичній практиці октава визначається також, як восьмий ступінь діатонічного звукоряду, а також музичний інтервал, що охоплює 8 ступенів діатонічного звукоряду, звідки й походить назва. Таким чином октава охоплює всі сім ступенів діатонічного звукоряду, або 12 півтонів хроматичного звукоряду.
Окрім того октавою називається також ділянка звукоряду, в яку входять всі 7 ступенів — до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Весь музичний діапазон таким чином поділяється на 7 повних та 2 неповні октави:
Позначення октав
Діапазон застосовуваних в музиці звуків розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того існують різні способи позначення приналежності звуку тієї чи іншої октави, з яких найпоширеніші два — нотація Гельмгольця та американська нотація.
Найменування октав
Октава, що лежить посередині діапазону, називається «Перша октава», наступна вгору — «Друга», потім «Третя», «Четверта» і «П'ята». Октави нижче 1-ї мають власні назви «Мала октава» — це октава нижче 1-ї, «Велика» — нижче малої, «контроктава» — нижче великої, і нарешті «субконтроктава» — нижче контроктави — найнижча з використовуваних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних в музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.
Нотація Гельмгольца
Була запропонована німецьким математиком Германом Гельмгольцем у роботі Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik (1863)[1]. Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені — з великої або маленької літери, зокрема штрихів поруч з назвою щаблі — від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів — знизу або зверху. Нотація Гельмгольца може бути застосована як зі складовою системою найменування ступенів, так і з буквеною.
Американська нотація
Інший спосіб позначення октав був запропонований Американським акустичним товариством у 1939 році і в США отримав назву «наукової нотації» (англ. Scientific pitch notation). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступіню, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеною системою найменування ступенів.
Повний список октав
Субконтроктава
Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц[2]. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 16,352 | До2 | C2 | C0 |  |
| 2 | 18,354 | Ре2 | D2 | D0 | |
| 3 | 20,602 | Мі2 | E2 | E0 | |
| 4 | 21,827 | Фа2 | F2 | F0 | |
| 5 | 24,500 | Соль2 | G2 | G0 | |
| 6 | 27,500 | Ля2 | A2 | A0 | |
| 7 | 30,868 | Сі2 | H2 | B0 |
Контроктава
Охоплює звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1.
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 32,703 | До1 | C1 | C1 |  |
| 2 | 36,708 | Ре1 | D1 | D1 | |
| 3 | 41,203 | Мі1 | E1 | E1 | |
| 4 | 43,654 | Фа1 | F1 | F1 | |
| 5 | 48,999 | Соль1 | G1 | G1 | |
| 6 | 55,000 | Ля1 | A1 | A1 | |
| 7 | 61,735 | Сі1 | H1 | B1 |
Велика октава
Охоплює звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 65,406 | До | C | C2 |  |
| 2 | 73,416 | Ре | D | D2 | |
| 3 | 82,406 | Мі | E | E2 | |
| 4 | 87,307 | Фа | F | F2 | |
| 5 | 97,999 | Соль | G | G2 | |
| 6 | 110,00 | Ля | A | A2 | |
| 7 | 123,47 | Сі | H | B2 |
Мала октава
Охоплює звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 130,81 | до | c | C3 |  |
| 2 | 146,83 | ре | d | D3 | |
| 3 | 164,81 | мі | e | E3 | |
| 4 | 174,61 | фа | f | F3 | |
| 5 | 196,00 | соль | g | G3 | |
| 6 | 220,00 | ля | a | A3 | |
| 7 | 246,94 | сі | h | B3 |
Перша октава
Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 261,63 | до1 | c1 | C4 |  |
| 2 | 293,67 | ре1 | d1 | D4 | |
| 3 | 329,63 | мі1 | e1 | E4 | |
| 4 | 349,23 | фа1 | f1 | F4 | |
| 5 | 392,00 | соль1 | g1 | G4 | |
| 6 | 440,00 | ля1 | a1 | A4 | |
| 7 | 493,88 | сі1 | h1 | B4 |
Друга октава
Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 523,25 | до2 | c2 | C5 |  |
| 2 | 587,33 | ре2 | d2 | D5 | |
| 3 | 659,26 | мі2 | e2 | E5 | |
| 4 | 698,46 | фа2 | f2 | F5 | |
| 5 | 783,99 | соль2 | g2 | G5 | |
| 6 | 880,00 | ля2 | a2 | A5 | |
| 7 | 987,77 | сі2 | h2 | B5 |
Третя октава
Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 1046,5 | до3 | c3 | C6 |  |
| 2 | 1174,7 | ре3 | d3 | D6 | |
| 3 | 1318,5 | мі3 | e3 | E6 | |
| 4 | 1396,9 | фа3 | f3 | F6 | |
| 5 | 1568,0 | соль3 | g3 | G6 | |
| 6 | 1760,0 | ля3 | a3 | A6 | |
| 7 | 1975,5 | сі3 | h3 | B6 |
Четверта октава
Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2093,0 | до4 | c4 | C7 |  |
| 2 | 2349,3 | ре4 | d4 | D7 | |
| 3 | 2637,0 | мі4 | e4 | E7 | |
| 4 | 2793,8 | фа4 | f4 | F7 | |
| 5 | 3136,0 | соль4 | g4 | G7 | |
| 6 | 3520,0 | ля4 | a4 | A7 | |
| 7 | 3951,1 | сі4 | h4 | B7 |
П'ята октава
Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8
| Номер ступеня | Частота, Гц[2] | Складове позначення за Гельмгольцем | Буквенне позначення за Гельмгольцем | Американська нотація | Сучасна музична нотація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 4186,0 | до5 | c5 | C8 |  |
| 2 | 4698,6 | ре5 | d5 | D8 | |
| 3 | 5274,0 | мі5 | e5 | E8 | |
| 4 | 5587,7 | фа5 | f5 | F8 | |
| 5 | 6271,9 | соль5 | g5 | G8 | |
| 6 | 7040,0 | ля5 | a5 | A8 | |
| 7 | 7902,1 | сі5 | h5 | B8 |
Примітки
- Hermann von Helmholtz. (n.d.). A Dictionary of Scientists. Retrieved April 15, 2008, from Answers.com Web site: http://www.answers.com/topic/hermann-von-helmholtz
- Значення частот розраховані виходячи із стандартної частоти камертона ля 1 = 440 Гц
Див. також
Література
- Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. Ц.
- Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
- Смаглій Г. А. Маловик Л. В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.
- Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6