Жорж Орік

Жорж Орік (фр. Georges Auric, 15 лютого 1899, Лодев 23 липня 1983, Париж) — французький композитор, музичний критик, учень А. Русселя, наймолодший учасник «Шістки».

Жорж Орік
фр. Georges Auric
Основна інформація
Дата народження 15 лютого 1899(1899-02-15)[1][2][…]
Місце народження Лодев[3][4][5]
Дата смерті 23 липня 1983(1983-07-23)[1][6][…] (84 роки)
Місце смерті VIII округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс[6][4][5]
Поховання
Громадянство Франція
Професії композитор, хореограф, кінокомпозитор, актор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Регіональна консерваторія Монпельєd і Schola Cantorum de Parisd
Вчителі Georges Caussaded
Жанри опера
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Монпельє, потім з 1913 року в Парижській консерваторії (клас з контапункту і фуги Ж. Коссада) і в той же час з 1914 по 1916 в «Схола конторум» у В.д'Енді (клас композиції).[7] Писати музику почав ще в 10 років, дебютував як композитор у 15 років (1914 р.), коли кілька його пісень виконали Пола де Лестан (сопрано) і Альфредо Казелла (фортепіано). Вже на початку своєї діяльності привернув увагу С.Дягілева та в результаті їх співпраці з'явилися багато цікавих балетів: «Матроси» (1925), «Пастораль»(1926) та інші. Писав музику до театральних постановок, мюзиклів і балетів. Є автором великої кількості комічних опер: «Під маскою», «Цариця серця», 14 балетів, багатьох оркестрових творів (увертюра, фокстрот, ноктюрн), камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, пісень та романсів.[8]

У 1924 р. видав збірку дитячих пісень «Алфавіт».

Брав участь у антифашиському руху. Створював масові пісні: «Заспіваймо, дівчата», «4 пісні страждаючої Франції»,[9]

Популярним як композитор став завдяки своїй музиці до кінофільмів. Написав музику більш ніж до 70 фільмів. Часто його запрошували англійські компанії. Найцікавіша кінопартітура є до фільму «Цезар і Клеопатра»(1945), успіхом користувалася і музика з «Глибокою ніччю» (1945). Також написав музику до фільму «Мулен Руж»(1952), в тому числі і вальс, який став, мабуть, одним із відоміших його творів. Музика Оріка звучить у фільмах Кокто («Орфей», «Красуня і чудовисько», «Двоглавий орел»), Макса Офюльса («Лола Монтес»), Жуля Дассена («Чоловічі розбірки»), Жана Деланнуа («Вічне повернення», «Принцеса Клевська»), Уайлера («Римські канікули»), «Таїнство Пікассо».

Помер у 1983 році.

Творча спадщина

Балети

  • «Надокучливі» (1925);
  • «Матроси» (1925);
  • «Пастораль» (1926);
  • «Уявні» (1934);
  • «Чари Альчіни» (1929);
  • «Суперництво» (1932);
  • «Художник та його модель» (1949);
  • «Федра» (1950);
  • «Світлий шлях» (1952);
  • та інші.

Твори для фортепіано

  • Прелюдії;
  • Соната F-dur (1931);
  • Експромти;
  • 3 пасторалі.

Твори для оркестру

  • Увертюра (1938);
  • Сюїта з балету «Федра» (1950);
  • Симфонічна сюїта (1960).

Музика до кінофільмів

Опери

  • «Під маскою»;
  • «Цариця серця»;
  • та інші.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Орик Жорж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Fichier des personnes décédées
  6. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116383054 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  7. "Шесть". Сборник статей. Ленинград. 1926.
  8. Дюмениль, Р. (1964). Современные французские композиторы группы "Шести". Ленинград.
  9. Шнеерсон, Г. (1970). Французская музыка ХХ века изд.ІІ. Москва.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.