Двоюрідний брат

Двоюрідний брат (або кузен[1], від фр. cousin) — хлопчик/чоловік по відношенню до дитини дядька й/або тітки, син дядька або тітки. Усі нащадки братів і сестер є їхніми двоюрідними братами. У повсякденній мові термін «кузен» часто відноситься до двоюрідного брата, тобто безпосереднього нащадка рідного брата. У більш загальному сенсі, людину, з якою кожен має принаймні одного спільного предка, іноді називають «кузен».

Родинне дерево, яке показує родинні зв'язки кожної людини до помаранчевої людини.

Слово кузен в українській мові застаріле[1], вживається двоюрідний брат. Двоюрідний брат (те саме, що брат у перших[2]) — родич, який знаходиться в родинному зв'язку по дідові або бабі з дітьми їхніх синів або дочок. Згідно з Сімейним кодексом України двоюрідні брати є в четвертому ступені спорідненості, тому що від одного з них до спільного родоначальника, діда, нараховується два народження, і від діда до другого брата два народження. Відповідно до частин другої та третьої статті 26 Сімейного кодексу двоюрідні брати та сестри не можуть перебувати у шлюбі між собою[3].

Згідно з Цивільним кодексом України двоюрідні брати та сестри відносяться до кола осіб, що стають спадкоємцями за правом представлення[4][5].