Девід Едвард Г'юз

Девід Едвард Г'юз (англ. David Edward Hughes; 16 травня 1831 — 22 січня 1900) — валлійський і американський винахідник.

Девід Едвард Г'юз
англ. David Edward Hughes
Народився 16 травня 1831(1831-05-16)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 22 січня 1900(1900-01-22)[1][3][…] (68 років)
Лондон, Сполучене Королівство
Місце проживання Бардстаун
Боулінг-Грін
Країна  США
 Сполучене Королівство
Діяльність музикант, винахідник, фізик, музикознавець
Alma mater Spalding Halld
Членство Лондонське королівське товариство
Відомий завдяки: мікрофон
Брати, сестри Joseph Tudor Hughesd
Нагороди
 Девід Едвард Г'юз у Вікісховищі

У 1838 році семирічний Г'юз із батьками переселився в Сполучені Штати Америки. Цікаво, що в дитячі і юнацькі роки його талант проявився не в науці і техніці, а в музиці. Тому після закінчення коледжу Св. Йосипа в місті Бардстаун (штат Кентуккі) Хьюз спочатку був учителем музики, потім зайнявся природничими науками і з 1851 року викладав фізику в коледжі Бардстауна. У 1853 році Хьюз залишив вчителювання і переїхав у Бовлінґ-Ґрін (штат Кентуккі), де більшість свого часу присвятив науково-технічній творчості, заробляючи на життя і досліди приватними уроками музики. З 1853 року Г'юз працював над винаходом друкуючого телеграфного апарату. В удосконаленні апарату йому допомагав Джордж Фелпс (George May Phelps). В 1856 році апарат Г'юза вперше було застосовано для зв'язку між містами Вустер і Спрінгфілд, штат Массачусетс. У 1860-х роках апарат Г'юза отримав широке поширення у всій Європі.

Друкуючий телеграфний апарат Девіда Е. Г'юза (1860)
(з експозиції Музею науки)

Г'юзу належить також винахід мікрофона (1877 рік), індуктивних ваг і сонометра. На честь винахідника Лондонське королівське товариство заснувало медаль Г'юза, що присуджується з 1902 року.

У 1878—1880 роках Г'юз здійснив прийом та передачу електромагнітних хвиль на відстань до 500 м. Передавачем була індукційна котушка, приймачем було поєднання телефону та мікрофона власної конструкції.

Мікрофон Г'юза
Мікрофон Г'юза
Марка НДР, 1990

Винайдений Г'юзом у 1877 році мікрофон складався з загостреної на кінцях вугільної (графітової) палички (A, див. рисунок), яка підтримувалася у вертикальному положенні двома вугільними стаканчиками (C), прикріпленими до тонкої платівки (K). Стаканчики за допомогою дротів (X іY) з'єднувалися з батареєю (B) і слуховою трубкою (на рисунку не показана). Дана конструкція і її подальші модифікації увійшли в історію під назвою паличкових мікрофонів[4].

Механічні коливання, що виникають у вугільній паличці під впливом звуку, впливають на електричний опір у місцях контакту палички зі стаканчиками. При пропусканні постійного струму в електричному колі виникає змінна напруги, що передається на слуховий апарат.

Нагороди

1880 році Г'юза обрано членом Королівського товариства, яке в 1885 році нагородило його медаллю «на знак визнання оригінальних відкриттів у галузі фізичних наук, зокрема, електрики і магнетизму, та їхнього застосування».

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117054771 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. SNAC — 2010.
  4. Ж. Дари. Электричество во всех его применениях, с многочисленными иллюстрациями. С.-Петербург, типография А. С. Суворина, 1903 год. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.