Дейвісит

Дейвісит — надзвичайно рідкісний мінерал-іносилікат з групи піроксенів з ідеалізованим хімічним складом CaScAlSiO6.

Дейвісит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA2008-030
Абревіатура Dav[3]
Хімічна формула CaScAlSiO₆[1]
Nickel-Strunz 10 9.DA.15
Dana 8 65.1.3.7
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[4]
Інші характеристики
Названо на честь Ендрю М. Дейвісd[2]
Типова місцевість Альєнде[4]

Дейвісит кристалізується з моноклінною симетрією і утворює безбарвні кристали розміром у кілька мкм.

На сьогодні дейвісит виявлено лише в кількох метеоритах. Це один з перших мінералів, який кристалізувався під час формування Сонячної системи з досонячної туманності і був знайдений у кальцій-алюмінієвих включеннях (CAI) деяких метеоритів. Типовою місцевістю є місце падіння та сам метеорит Альєнде, в якому дейвісит зустрічається разом з перовскітом та шпінеллю.[5]

Етимологія та історія

Перші скандієві піроксени були синтезовані та описані 1978 року Харуо Охаші з «Національного інституту досліджень неорганічних матеріалів» (NIRIM) в місті Сакура (Тіба), Японія.[6][7][8][9]

Перший опис природного багатого на скандій піроксену представив Ендрю М. Дейвіс з Чиказького університету. У 1984 році він описав незвичайне включення із багатого на скандій і цирконій піроксену, багатого на ітрій перовськіту, шпінелі та гібоніту у хондритах типу Ornans C3.[10]

У наступні роки було виявлено вкрай мало інших багатих на скандій піроксенів, наприклад 1996 року в Мерчисонському метеориті[11], 2002 року в CAI Єфремівського метеорита[12] або 2003 року в CAI в Нінцянських вуглецевих хондритах.[13]

Через 25 років після першого опису природного скандієвого піроксену в 2009 році Міжнародна мінералогічна асоціація (ІМА) визнала дейвісит окремим мінералом. Чі Ма і Джордж Р. Россман з Каліфорнійського технологічного інституту описали дейвісит з CAI метеорита Альєнде і назвали новий мінерал на честь Ендрю М. Дейвіса, професора космохімії в Чиказькому університеті, який винайшов перший кальцій-скандієвий піроксен у Ornans-хондритах.[5]

Дейвісит — один із близько 14 відомих мінералів скандію, а з джервіситом — другий із групи піроксенів.[14]

Класифікація

За класифікацією Міжнародної мінералогічної асоціації (IMA) дейвісит належить разом з авгітом, бурнеттітом, діопсидом, ессенеїтом, петедуннітом, гроссманітом, геденбергітом, йогансенітом, кушироїтом і тіссінтитом до кальцієвих піроксенів в групі піроксену.[5]

Дев'ята, чинна з 2001 року, і яка до цього часу використовувалась IMA редакція класифікації мінералів Нікеля-Штрунца, дейвісит не містить. Його можна було б віднести до класу «силікати та германати», а там — до розділу «ланцюгові та стрічкові силікати (іносиликати)». Цей розділ додатково підрозділяється за типом формування ланцюга, так що мінерал класифікується відповідно до його структури в підрозділі «Ланцюгові та стрічкові силікати з 2-періодичними одинарними ланцюгами Si2O6; сімейство піроксенів», де разом з авгітом, діопсидом, ессенеїтом, петедуннітом, геденбергітом та йогансенітом потрапляє до групи «Са-клінопіроксену, діопсиду» з систематичним позначенням 9.DA.15.

Систематика мінералів за Даною, яка переважно використовується в англомовному світі, включає дейвісит до класу «силікати та германати», а там до розділу «ланцюжкових силікатів». Там він знаходиться разом з діопсидом, геденбергітом, авгітом, йохансенітом, петедуннітом та кушироїтом в групі «C2/c клінопіроксену (Ca-клінопіроксену)» із систематичним позначенням 65.01.03.7 в рамках підрозділу «Ланцюжкові силікати: прості нерозгалужені ланцюги, W=1 з ланцюгами P=2».[15]

Кристалічна структура

Дейвісит кристалізується з моноклінною симетрією в просторовій групі C2/c (№ 15) з 4 формульними одиницями на елементарну комірку. Період кристалічної ґратки синтетичних кінцевих членів ряду a = 9,884(2) Å, b = 8,988(1) Å, c = 5.446(1) Å та β = 105,86(1)°.[8] Структурні дослідження природного дейвіситу також узгоджуються з цими значеннями.[5]

Структура така, як у клінопіроксену. Кремній (Si4+) та алюміній (Al3+) займають тетраедрично оточену чотирма іонами кисню Т-позицію; кальцій (Ca2+) займає M2-позицію, октаедрично оточену шістьма іонами кисню, і відповідно M1-позицію займає скандій (Sc3+).[8]

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  2. C. Ma, Rossman G. R. Davisite, CaScAlSiO6, a new pyroxene from the Allende meteorite // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 2009. — Vol. 94, Iss. 5-6. — P. 845–848. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2009.3209
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. Burke E. A. J., Hatert F., Pasero M. New minerals approved in 2008. Nomenclature modifications approved in 2008, Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification // Міжнародна мінералогічна асоціація — 2008. — вип. 3.
  5. Davisite, CaScAlSiO6, a new pyroxene from the Allende meteorite (PDF) 94. 2009. с. 845–848.
  6. STUDIES ON CaScAlSiO6-PYROXENE (PDF) 73. 1978. с. 58–61.
  7. SOLUBILITY OF CaAl2SiO6 IN CaScAlSiO6-PYROXENE (PDF) 73. 1978. с. 191–196.
  8. Structure of calcium scandium aluminum silicate (CaScAlSiO6)-pyroxene. (PDF) 73. 1978. с. 267–273.
  9. Raman spectroscopic study of clinopyroxenes in the join CaScAlSiO6-CaTiAl2O6 (PDF) 78. 1983. с. 239–245.
  10. A scandalously refractory inclusion in Ornans. (PDF) 19. 1984. с. 214.
  11. A unique ultrarefractory inclusion from the Murchison meteorite (PDF) 31. 1996. с. 106–115.
  12. Efremovka 101.1: A CAI with ultrarefractory REE patterns and enormous enrichments of Sc, Zr, and Y in Fassaite and Perovskite (PDF). 66(8). 2002. с. 1459–1491.
  13. Fassaites in compact type A Ca-Al-rich inclusions in the Ningqiang carbonaceous chondrite: Evidence for partial melting in the nebula (PDF). 38(3). 2003. с. 407–417.
  14. Webmineral — Mineral Species containing Scandium.
  15. Davisit в базі даних mindat.org

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.