Піроксени

Піроксени (від грец. πιρος — вогонь і грец. ξενος — чужий) — група породотвірних мінералів класу силікатів, підкласу ланцюгових силікатів.

Ксеноліт мантійного перидотиту в базальті з індіанської резервації Сан Карлос, Gila Co., Аризона, США. Ксеноліт представлений асоціацією олівін-ортопіроксен-шпінель, з поодинокими травянисто-зеленими кристалами діопсиду.

Назва 

R.J.Haüy, 1799 вважав ці мінерали чужорідними для магматичних порід.

Загальна характеристика

Загальна формула М’М[Si2O6], де М’ – Mg, Fe2+, Na, Ca, Li; M – Mg, Fe2+, Fe3+, Al, Mn2+, Ni2+, Ti3+, Ti4+, Cr3+, V3+. Частіше за все це метасилікати з радикалом SiO2 у вигляді нескінченних ланцюжків, складених з кремнекисневих тетраедрів.

Утворюють змішані (ізоморфні) кристали.

Густина 3,2-3,6.

Твердість 5-6,5.

Білого, сірого, жовтого до темно-коричневого та зеленого кольору (енстатит, діопсид, авгіт, егірин).

Риса біла, світлосіра.

Класифікація

Піроксени поділяють на:

Поширеність мінералів у Земній корі (у об'ємних %)

Поширення і використання

Піроксени належать до дуже поширених мінералів у земній корі, особливо у вивержених породах основного складу. В Україні є зокрема у Приазов’ї. Деякі піроксени використовують як керамічну сировину, літієву руду та в ювелірній справі.

Різновиди

Розрізняють:

  • піроксени лужні (піроксени, до складу яких входять луги);
  • піроксени моноклінні (піроксени, які кристалізуються в моноклінній сингонії; бувають: без глинозему, з глиноземом, з лугами);
  • піроксени орторомбічні (піроксени ромбічні);
  • піроксени ромбічні (піроксени, які кристалізуються в ромбічній сингонії, ромбодипірамідальному виді симетрії; утворюють безперервний ізоморфний ряд енстатиту–гіперстену);
  • Фасаїт,
  • піроксен-пертит (пластинчасте зростання різних піроксенів).

Див. також

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.